(Не)волю ще треба заслужити

...або ж сподобатись загарбанцю. Просто так вас ніхто неволити не буде.

Вже деякий час мене смішать коментарі типу:"Я ні від кого не залежу". Людина, котру люблять, котра любить не може бути абсолютно незалежною.

Уламки літа

Підозрюю, що наприкінці минулого літа в мене була подібна тема. )

Уламки - бо як завше є брак часу записати відразу враження від подій і зустрічей, отож приходиться постфактум вишукувати в пам'яті те, що після них залишилось.

Це літо було коротким. Було багато роботи і мало часу для людей, з котрими хотілось бути довше і частіше.

Не обійшлось без гір і теревенівки. Без СлавськеРок також не обійшлось. Як і очікувалось-передбачалось, під його сценою познайомились з Iris і поручкались з фейсбучними друзями. )

Про продавця піцци має бути окрема історія. :)

Цього літа мені дуже дякували. З різних причин, багато людей. Інколи було ніяково і ні за що. Але... було приємно.

А ще цього року я почала надавати значення подарункам. Навіть тим, котрі отримала давно. Не у сенсі матеріальної вартості - вони почали мені нагадувати тих, хто їх подарував. Кожного разу, коли подивлюсь на якийсь предмет, не мною придбаний, згадаю людину, від котрої я його отримала. Чому саме зараз - не знаю...