вівторок, 19 липня 2011 р.

Усім, хто на жаль, знає, що таке ДЦП

Це не присвята, це насправді важлива інформація, перевірена, тому прошу, усіх, хто читає цей блог, і у чиєму оточенні є дітки з ДЦП переказати їм інформацію нижче.

А саме про можливість вирішення багатьох проблем завдяки методу Ульзибата.

Більше інформації тут.

Дякую за інформацію Аліасці з ЛФу і усім, хто її поширить далі.

Ми були у філії Тульського Інституту клінічної реабілітації. Там роблять операції за методом заслуженого винахідника РФ, доктора медичних наук, професора В.Б.Ульзибата.

Операція лазерна, після неї залишається маленька крапочка як від укола шприцем. У Олени їх 9, п’ять на руці і 4 на нозі. Вже зараз видно результат, у неї випрямились пальчики, опустилася п’ята, тепер не буде ходити на пальчиках і рука розігнулась. Я не буду вдаватись в подробиці, мабуть мало кого вони цікавлять. Просто для нас це подія адже вже й не надіялись ,що таке колись станеться


Клініка знаходиться у м. Тула. В Україні вони приймають у Сімферополі, Вінниці, Луцьку і ще десь здається.Треба дзвонити і домовлятись,записуватись. Тел. лікаря 067 730 62 74 - Віген Володимирович.
Вінницькі тел: (0432) 2618 63, (0432) 69 02 08

субота, 16 липня 2011 р.

Листи до молодшого я

Одна з чорнових назв книги, котра, можливо, ніколи не буде дописана. ) А це уривок.

"Привіт,

знаю, що голова твоя зайнята зараз задачею дуже важливою і хвилюючою, а саме правильності вибору. Тому, власне, пишу.

Саме зараз ти сидиш на балконі з списком екзаменаційних питань з історії, а два твої упадальники ріжуться в карти (прийшли, поміж тим, вчити історію, от тільки не планували тут зустрітись). Два півники, котрі б’ються за курочку дозволеним, цивілізованим методом. І в запалі майже забули про існування прекрасної дами. Тестостерон.

А ти дивишся на хлопчиків і не знаєш, кого з них вибрати. Упадальник А може похвалитись статурою і м’язами, котрі дозволяють винести тебе на п’ятий поверх. Він носить квіти і цукерки, бо кишенькові гроші дозволяють таке студентові, декламує вірші, і на людях неодмінно демонструє твою належність йому.

Упадальник Б, голубоокий хлопчина,не говорить голосних слів, не носить квітів, але носить книги з батьківської бібліотеки, і взагалі - з ним набагато цікавіше, часто говорить про свої плани на майбутнє, такі райдужні, аж наївні, настільки, що не хочеться вірити в їх здійснення.

Я тобі скажу, кого ти вибереш. А.

Це потім ти з’ясуєш, що вірші його насправді не цікавлять, квіти і цукерки - це міщанська любов до символізму і посередній смак. Через багато років з подивом дізнаєшся, що в Б здійснились геть усі мрії, крім одної - ти в них не будеш. Це він тобі скаже сам, а ще згадає, як ти пахла трускавками, коли ви вперше цілувались.

Так що вибрала ти недобре. Але можливо, саме тому тепер ти з тією людиною, котру хотіла бачити коло себе..."

Без назви

"Чого ти блог закинула?" - спиталась мене коза кохана Уляна, вона ж невтомна танцюристка танго. "Напиши щось" - писала Іриска Іріс у себе в блозі.

Не можу писати. В блог - не можу.

Є на те дві причини. Перша - банальний брак часу. Інколи сил, інколи бажання. А ще є факт, що я не "виношую" своїх дописів, якщо маю думку - мусить лягти "на папір" відразу, бо потім забуду, що хотіла сказати, про що думала, зрештою, забракне чогось знову - сил, бажання... )

Друга - маю інколи відчуття, що пишу щось непотрібне, не там трачу ті сили, час і бажання. Вже з рік пишу у шухлядку різне, (сказав би Ґаннер - оксанозабужківське), але все ще не переконана, що воно комусь потрібне.

А ще є така штука, як несистематичність калякання. Я, хоч і вважаю себе дорослою жінкою, все більше себе караю за непослідовність майже дівчачу. І попри те не можу себе змусити писати по годинах чи певну кількість тексту щодня.

Не повірите, інколи я дуже заздрю тим, хто не має у житті ніяких зацікавлень.