субота, 18 квітня 2015 р.

Fleur de lys

Мені ще не дійшло. Зате Роман вже каже комусь там в слухавку:"Був у внучки". :)


середа, 11 березня 2015 р.

...


вівторок, 10 березня 2015 р.

Edge

Ще трохи, і нові знайомі мене будуть питати, чи я не перефарбована блондинка.

Мої розсіяність та склероз безмежні.

Захотіла додати до своїх активів :) такий прадавній виналязок, як нагадування. Полізла в гугл. Знайшла щось про календар і нотатки, знайшла можливість додати до своїх календарів інші цікаві календарі. Додала єврейський.

Годину читала про Песах, Cпати пішла без встановлення нагадування.

Привіт, Альцгаймер. Лецитин вже, як мертвому припарка.

Недавно згадувала, як я радила Ульмошці писати блог про своє лікування, і подумала, чи не писати про своє. Перелопативши інтернет в пошуках якогось лікування причин, не признаків, не знайшовши ніяких відповідей, подумала, чи не  описувати просто свої спостереження - а може, комусь треба буде.

А потім згадала про свого Альцгаймера, і подумала, що цей блог занадто швидко би почав виглядати, як щоденник деграданта.

Так що послухаюсь я Ульмошки. "Більше сну і сексу", сказала мені недавно. Зец ол. Але де на них взяти час? )

писи. Чому заголовок про едж? Бо я спочатку хотіла написати про те, що я недавно зробила перші більш-менш досконалі нігті в цьому стилі, і задумуюсь стати інструктором. Але думка завела мене кудись інде.

пʼятниця, 27 лютого 2015 р.

Так іде час )

Всі батьки (я думаю, всі) цілують дітей на добраніч. Цілую і я. Цілувала.

Якось непомітно вони стали приходити до нас у спальню і цілувати мене. І навіть не знаю, як це сталось. Але мені приємно.

середа, 18 лютого 2015 р.

Dermatographic urticaria

Тепер, коли в мене під рукою не буде шматка паперу, я можу записати інформацію на собі. Пальцем.

Хворіти чимось незвичним - незвично й дивно.

А взагалі, коли з людиною стається щось приємне, вона ніколи не задумується - за що це? Це для нас якось природньо, ми вважаємо, що ми цього заслужили. Зате коли з нами трапляються речі менш приємні, ми задаємо собі питання - чому саме я?

Треба переосмислити, мабуть, свій стиль життя.

І менше посміхатись, коли не смішно.

середа, 11 лютого 2015 р.

Suspense

Бувають дні, коли фізичний стан відповідає душевному. Або навпаки.

Якщо додати до цього відчуття, що ти спостерігаєш за своїм тілом, як в кіно, і те, що бачиш, не зовсім подобається, до усіх відчуттів додається тонка біль врізаного пальця... тільки де болить - не знаєш. І нема сил. Ні фізичних, ні душевних.

І поруч нема нікого сильнішого за тебе.

І не допоможе ніхто.

І над поверхнею тримає тільки одинокий смайлик в чаті, людини, від котрої цього не чекаєш.

А чи завжди наші очікування збігаються з реальністю?