Було і буде

Виглядає, що в мене якась традиція повернення до старих дописів. ) Але здається, так більше фіксуються зміни в нас самих. Діалог з аськи: unknown порівнювала наші блоги unknown :) ul_mo і шо? unknown в тебе все таке... пізнавальне, документальне, публіцистичне unknown в мене самі емоції ul_mo я це вже помічала ul_mo я себе не всім показую, ховаюсь Які ми? Те, що тримаємо в собі, чи те, що маємо на поверхні? Чи не приростає назавжди маска, якщо її носити весь час? Не обвітриться душа від життєвих вихрів, якщо її тримати завжди оголеною? Дивлюсь на дату , і повірити не можу, що пройшло стільки часу. Хоча... що час, от зміни які в нас відбулись... А я тепер маю дописів у чернетках більше, ніж опублікованих. Не тому, що не хочу ділитись - не знаю, чи варто. Не знаю, чи вони варті. Недавно писала, що цікаво перечитувати старі листи, константувати, що думки не змінились, точки зору не змінились. Але дещо таки змінилось. Я змінилась. І якби я починала цей блоґ зараз, перший допис, лист до Хто...

Хочете помолодшати - запитайтесь мене, як. ) Так-так, сьогодні дивилась якийсь серіал, а там для жінки було принципово, виглядає вона на 35 чи на 40. Можна зараз написати, що головне "аби душа була молода" та інші прописні істини, але я вам пораджу не тільки так вважати, але й робити речі нетрадиційні для вашого віку, або ж котрі вважаються нами ж, людьми, нетрадиційними для нашого віку, в деяких випадках навіть непристойними (це я згадала про Янголів на снігу ) Минулих вихідних ми пускали з дітьми повітряних зміїв, і я в черговий раз прожила малу пластичну душевну хірургію... І знаєте, навіть мої діти після таких вихідних припускають, що мама не така вже й стара... ))))

Я вже звикла, що переважна більшість нових знайомих співає дифірамби моїй білості і пухнастості. Переважній більшості з них я при перших спробах співу кажу, що вони мене мало знають, і що насправді я противна баба. Майже всі вони наївно думають, що я банально напрошуюсь на компліменти. Через деякий час вони з подивом констатують, що я таки противна баба. Кожного разу себе питаюсь:"Чому б не сприйняти те, що тобі говорять, дослівно, не шукати в словах іншого змісту, не підозрювати співбесідницю у якихось жіночих прийомах, щоб потім не розчаровуватись жорстоко?"