понеділок, 30 листопада 2009 р.

Мимольотне...


Чогось захотіла у театр. Так... жадібно.

І хай би був провінційний, стрийський. )

Усвідомлюю, що бажання походить не з нудьги, а з потреби у особливій атмосфері..

вівторок, 24 листопада 2009 р.

Ціта

Ціта Бурбон-Пармська, остання австрійська цісарівна, королева угорська, чеська, хорватська.

Серед усіх постатей Габсбурґів, до котрих (і до історії котрих) я небайдужа, подобається мені найбільше. За відданість. Чоловіку, дітям, короні. Християнські чесноти виправдовувало незвичне в родині ім’я (Ціта озачає тиха).

Третя дочка і п’ята дитина Роберта І Пармського і його другої дружини, Марії Антонії Португальської, виховувалась у строгості у монастирській школі. Діти пармського воєводи займались доброчинністю - розвозили їжу, одяг і ліки бідним. Три сестри Ціти пізніше стали монашками.

Пізніше, через стан здоров’я Ціта мусила змінити клімат, тому її тети послали до монастирського пансіонату. Під час перебування у ньому, у віці 17ти років, Ціта познайомилась із своїм нареченим - Карлом, котрий виконував на той час офіцерську службу у драгунському полку.

Ціта, завдяки королівському походженню, була дуже хорошою партією для Карла. Його стрийко, Франц Фердинанд д’Есте, перебував у морганатичному шлюбі , тому його дітей було виключено рядів наступників на трон. Карла до шлюбу змушували обставини, як вияснилось в майбутньому, вибір було зроблено дуже добре...

Одружились молодята 21го жовтня 1911го року в замку Schwarzau am Steinfeld. На весіллі наступника трону був присутній цісар Франц Йозеф, котрому був тоді 81 рік.

Після весілля молода пара жила у українській Коломиї.

Джерело: Pernes Josef. Poslední Habsburkové. Karel, Zita, Otto a snahy o záchranu císařského trůnu

неділя, 15 листопада 2009 р.

Чому мурчить кішка?

З черговим "чому" прийшла до мене моя Ликера. )

Відповідь на це питання я не мусила довго шукати, на відміну від бумерангового питання. ))))

Мурчання кішок виявилося засобом управління господарями

Учені встановили, що кішки здатні використовувати мурчання для управління своїми господарями. Зокрема, цей звук допомагає тваринам добитися, щоб їх погодували. Стаття дослідників з'явилася у журналі Current Biology, а її короткий виклад наводить SCIENCENOW.

Мурчання - низький звук із частотою близько 27 герц, зазвичай є у кішок ознакою задоволення. Проте ученим відомо, що деякі кішки можуть видавати подібні звуки, коли поранені або у разі небезпеки. У рамках роботи дослідники вивчили мурчання кішок, які просять у господарів їжі.

Для дослідження учені відібрали 10 добровольців, у яких були кішки. Потім фахівці записали різні види мурчання цих тварин: наприклад, коли їх гладили, або коли вони просили їжі. Потім іншій групі добровольців пропонувалося відсортувати записи мурчання від неприємного до приємного. В результаті велика частина людей, серед яких були ті, у кого кішок ніколи не було, назвали мурчання під час того, коли вони хотіли їжі найнастирливішим.

Аналіз записів показав, що на це є наукові причини. Так, в настирливому мурчанні кішок присутні високі звуки, частота яких збігається з частотами дитячого плачу. Таким чином, люди природним чином реагують на подібне мурчання: деякі господарі зізнавалися, наприклад, що іноді прокидаються від мурчання своїх кішок, коли ті хочуть їсти.

Щоб переконатися у дії звуків, учені використовували спеціальне програмне забезпечення для придушення частот, що відповідають за настирливість. У результаті випробовувані в досвіді перестали класифікувати дані мурчання як неприємні. Самостійно порівняти приємне та неприємне мурчання можна тут і тут відповідно.

Самі дослідники називають нові результати підтвердженням думки, що "кішки дресирують своїх господарів". Нещодавно, проте, ученим вдалося показати, що ці домашні вихованці не здатні розпізнавати причинно-наслідковий зв'язок між подіями. В результаті кішки можуть вважатися дурнішими за деяких птахів, які подібний зв'язок розпізнавати здатні.

Джерело Хрещатик

Пояснення мене вдовольнило, а от той запис мурчання - ні. Враження, що хтось тримає вдома бенгальського тигра. Моя Міна так не мурчить...

пʼятниця, 13 листопада 2009 р.

Мийка )

Дописую час від часу на один жіночий форум, де у великій пошанівці різного роду карми, віртуальні поцілунки та підвищення репутації. Тому, що я дописувачка лінива (та й не маю що написати про грудне годування чи вишивання), пишу вряди годи туди, де маю що сказати.

Та й потрапила мені на очі тема про посудомийні машини. Відповіла на декілька питань... і вже зо три дні спостерігаю ріст авторитету. ))))

Висновків декілька.

1) Людям нецікава твоя життєва позиція, якщо вона не стосується їх самих особисто.
2) Жінки не читають інструкцій (направду, я не є фахівцем з побутової техніки, і всю інформацію видобула з інструкції до моєї мийки).
3) Як це не сумно, жінки аніж би півгодини провели за читанням інструкції, краще будуть годину питатись у форумі, на котру кнопку тиснути (узагальнюю)...

четвер, 12 листопада 2009 р.

Слабість сильних-2

Постскриптум.

Сильним жити важче, як не дивно.

Від них більше очікується. Їм не прощають промахів і помилок.

Слабий свої невдачі може списати на характер. Сильний - ні.

Мало хто розуміє, що ті сили черпати звідкись треба. І що дно того колодязя, хоча (тому що) набагато нижче, може стати пасткою, з котрої не дістатись.

понеділок, 9 листопада 2009 р.

Міна

Міна - це не вибухівка. )

Це новий член нашої сім’ї, голуба британська кішка.

Міна - це скорочено від Пашміна, а пашміна - це легенький і дуже теплий шарф з одноіменної шерсті.

Але коли не хочеться довго пояснювати, кажу, що назвали в честь нареченої Дракули (чесно кажучи, дійсні два варіанти).

Спостерігала сьогодні за нею в кошачому туалеті. Пішла цюняти. Загребла. Вилізла з пісочку, критично подивилась на результат, залізла назад. Перегребла.

Жінка. )

середа, 4 листопада 2009 р.

Пошук гармонії...

... вартує пари перебитих ніг.

А впевненість у власній безпомилковості це як ототожнення себе з богом.

вівторок, 3 листопада 2009 р.

Мамина конопелька або mamasweed

На фестивалі СлавськеРок ми провели три медові дні (медові, бо напередодні одружились). Але я про них не буду розказувати. Я про відкриття.

А відкрила я для себе берлінський рок-н-рол у виконанні Mamasweed та Officer I'M High.



Український слухач полюбив їх, а вони - Україну. На фестивалі вони вже втретє (?), вже були на українському турне, а їхній виступ відзначається найчистішим звуком. Давно не отримувала такого задоволення від живого рок-н-ролу.

Слабість сильних

Цитую Iris

>Все частіше ловлю себе на думці, що мені дуже не вистачає людини, яка б була сильнішою за мене та змогла б зрозуміти мої слабкості.

Дуже нагадало мене саму, правда багато років тому, коли я ще дуже цікавилась психологією, займалась самоаналізом і старалась збагнути себе саму, знайти своє місце ітд.

У певний період я звинувачувала себе за невдачі у своїх стосунках з чоловіками. Чесно - з багатьма з них мені було просто нудно. Мабуть, я поводила себе... недостатньо по жіночому. Тобто, все оте типове "жіноче" не цікавило пріорітетно (чи стереотипно), як інших жінок.

Ні, я вмію спекти торт, зварити смачнющий холодець - більше того, я люблю варити, як і одягатись, малюватись, маю усілякі жіночі слабощі... але мені цього не вистачає.Маю більші потреби.

І я не хочу аби їх хтось задовільняв. Вистачить не заважати.

Тільки мої чоловіки чомусь дуже нервувались. Я тепер розумію, чому. Старий стрийський знайомий діагнозував це одним реченням:"Ти їх переростаєш".

Alors, retournons a nos moutons. Тобто до сили.

Попри свою вибагливість я була той, хто збирав сили у пошуках виходів з ситуацій, хто їх шукав, аби витримати чергову кризу. Я була тим, хто знайшов сили піти - тоді, коли співжиття перетворювалось у співіснування.

Наша внутрішня сила може одного дня перетворитись у слабкість.

Не марнуй часу, Іріс. Не шукай сильнішого, навчись жити із своєю силою. Ті "слабші" можуть виявитись сильнішими саме тому, що мають свої слабкощі - просто вони цього не приховують. "Сильний" не означає "надійний".

А слабкі ми всі. Просто дехто це майстерно приховує. )

понеділок, 2 листопада 2009 р.

Keywords...

... або ж "як відрізнити силіконові груди від справжніх".

Це я щойно перешлянула статистику блоґу і з’ясувала, що хтось його знайшов саме за цим виразом. Хоча я про це не писала ніколи.

Сподіваюсь, той хто шукав, не був дуже розчарований, не "раскривши тєму сісєк". ))))

неділя, 1 листопада 2009 р.

Чому повертається бумеранг?

З таким питанням прийшла вранці середульша. Я на хвилину задумалась над порожніми місцями у власних знаннях, і пообіцяла вивчити це питання. От що з'ясувала.

Принцип польоту бумерангу є подібний принципц польоту літака. Профіль бумерангу є подібний крилу літака, а людство, не знаючи цього, відкрило закон авіатики набагато швидше братів Райт. Для правильного (читайте - такого, коли бумеранг повернеться) польоту потрібно його добре розкрутити, кинути під правильним кутом, враховуючи напрямок і сил вітру. Якщо все вийде, при підходящій швидкості ротації утвориться аеродинамічний тиск, котрий підніме бумеранг і закривить шлях польоту. В найвищій точці того закривлення бумеранг розвернеться і полетить в протилежному напрямку, тобто туди, звідки прилетів. )

Ще я дізналась, що існують бумеранги ліві і праві. Правий свій шлях польоту закривлює вправо, лівий - навпаки. Кинути їх можна правою і лівою руками, але напрямок польоту змінити не можна. Фізичні закони дозволяють кинути бумеранг одним способом, ротація в протилежному напрямку його просто пошле на землю.

Бумеранги літають (і повертаються) і у стані нерухомості. У цьому переконався японський космонавт Такао Доі протягом польоту у ракетоплані Endeavour.

Назву бумерангу дали аборигени з племені турувал (область сучасного Сіднею), вони мали про нього вираз bou-mar-rang. Але як з'ясувалось, то не є їхнй винахід. Принцип бумерангу був відомий у цілому світі. Є частиною археологічних знахідок з північної Африки, Арізони, Індії. А от найстаріший бумеранг - понад двадцять тисяч років, знайшли арехеологи "за кутом" - у сусідній Польщі, у Високих Татрах.

Фото: JAXA