Було і буде

"... і кульчики носиш, які вона тобі подарувала"- каже мені чоловік, затягуючи штори, поки я вмощуюсь в подушки. "Подаруй мені також, я їх також буду носити" - відповідаю, і починаю либитись, як либиться мій син, коли я справедливо підозрюю його в крадіжці цукерок. "А що я маю думати, що там у вас?""- А ти не думай, дружба у нас", кажу я і либлюсь ще більше. "Та ти казала, що жіночої дружби не існує". "Ніде не існує, а в нас існує, - кажу - ми, по-перше, вийнятки, по-друге, ми мудрі і дорослі жінки". "Ага", каже коханий, "бачив я вас, які ви дорослі і мудрі. А коли шкіришся в скайп, то ніхто не повірить ні в перше, ні в друге. І взагалі, звідки ти знаєш, що в Уляни файна і м'яка дупа?" " - Ну бо вона йшла перед мною по сходах, а я її попхала". "Ех", каже Ромасик, "і все одно я тебе люблю". От так. Все одно )

... казала про мене дорога родина скільки себе пам'ятаю. Я ще не знала тоді, що таке сильний характер. От що я скаржитись не вміла - це так. Чи не було кому скаржитись... вічно закопана в книжках дівчинка шукала в них поради й розради. "Хтось мусить бути сильним" - казала мені мама, коли я спробувала поскаржитись на те, що мені інколи не вистачає сил вирішувати не мої проблеми. "Ти така безсердечна стала, Оля" - почула я від неї, коли у відповідь на історію сусіда, котрий дзвонить жінці зі Сходу і розказує, що йому нема що їсти сказала, що мав би сидіти коло жінки такий воїн. Я справді вважаю, що чоловік, котрий йде на війну, не мав би дзвонити дружині і скаржитись на незручності. Не знаю, чи черствість це, але я усвідомлюю, що не кожний відважиться йти на війну. Але якщо пішов - будь воїном. Я вже не хочу бути воїном. Я повоювала за своє життя досить, я виграла чимало маленьких і великих битв і воєн. Були й поразки, але це мій досвід. А інколи й мікроін...

Ульмошка мусить пам'ятати нашу розмову про мою нову газову плиту, яка має всі можливі функції і один великий мінус - без інтернету. Минуло 6 років, і я маю можливість придбати чудо техніки без мінусу - виробник Дакор випустив духовку на Андроїді. Нею можна керувати звідки завгодно, вистачить мати інтернет, а вдома вай фай.

Виглядає, що в мене якась традиція повернення до старих дописів. ) Але здається, так більше фіксуються зміни в нас самих. Діалог з аськи: unknown порівнювала наші блоги unknown :) ul_mo і шо? unknown в тебе все таке... пізнавальне, документальне, публіцистичне unknown в мене самі емоції ul_mo я це вже помічала ul_mo я себе не всім показую, ховаюсь Які ми? Те, що тримаємо в собі, чи те, що маємо на поверхні? Чи не приростає назавжди маска, якщо її носити весь час? Не обвітриться душа від життєвих вихрів, якщо її тримати завжди оголеною? Дивлюсь на дату , і повірити не можу, що пройшло стільки часу. Хоча... що час, от зміни які в нас відбулись... А я тепер маю дописів у чернетках більше, ніж опублікованих. Не тому, що не хочу ділитись - не знаю, чи варто. Не знаю, чи вони варті. Недавно писала, що цікаво перечитувати старі листи, константувати, що думки не змінились, точки зору не змінились. Але дещо таки змінилось. Я змінилась. І якби я починала цей блоґ зараз, перший допис, лист до Хто...

В Улясика статус в асьці:"Шукаю, чим вилікувати Петрика", і моє перше питання:"Як там твій імпотент?"

Вона - жива дівчинка з проникливими темними очима, цікава красива жінка, що одним поглядом оцінить кожного чоловіка, непомітно для нього. Харизматична і весела, вона дуже гарно плаче... такий горох я бачила хіба у своєї Луцінки. Але сміється вона також дуже гарно... безпосередньо, як сміються діти. А поряд з тим в ній дуже багато сексу, не того,  голівудського, але природнього, котрий підкреслює її жіночність. І впевнена, якби їй повісити на шию низку з скальпів  жертв того сексапілу, то назбирались би такі коралі, що шия б не витримала. Балакуча співрозмовниця, вона вміє довго і терпляче слухати. Сприймає всі мої біди як свої і радіє моїм радощам. Є єдиною людиною, якій я можу звірити всі свої таємниці. Вона розумна і її голівонька повна речей, котрі я не розумію. Але вона цим не хизується. Її ноблеса не заважає їй бути простою, як двері.  Вона - мій лікар, мій радник, моя сповідниця, мій азиловий дім, куди я втікаю, мій щит і меч, мій психолог, моя верба, коло котрої я можу мовчки си...