Було і буде

Доріжка до празького зоопарку дуже нагадує славетний Голлівуд Бульвар, тільки тут замість відбитків рук - відбитки ратичок і лап місцевих "зірок" ))) Фото не дуже вдале, але такого цікавого викладу я давно не чула, як і не сподівалась, що черепаха може бути такою слухняною і досить швидкою )) Ну і нарешті, найновіше і найцікавіше в празькому зоопарку - павільйон Індонезії. Щось унікальне. Справжні джунглі. Температура повітря - сталих 30 градусів. Вологість - 65 процентів. Все справжнє :))) Над головою літають екзотичні пташки. Трохи далі є "нічний" павільйон, тобто джунглі в темноті, печери. Там літають і кажани... Ага, забула додати, що коштувала ця радість 900 з хвостиком тисяч доларів США...

Захотілось нам в зоопарк. Вирішили змінити звичну трасу, їхати в Прагу поїздом, але вийти швидше і погуляти празьким парком Стромовка. З того всього в нас вийшла прогулянка багатогодинна, і навіть в дечому непланована. В парку Стромовка я вже декілька раз була. Але мабуть тому, що була завжди влітку, не помічала, скільки шпаківень є на деревах. На протязв двадцяти хвилин я їх нарахувала їх 16. Але це так, дрібничка :) Шлях до празького зоопарку веде коло замку Троя. Досить дивна назва для чеського і взагалі європейського замку, але пояснюється просто - граф Штернберк дуже любив все античне, і місце для побудови свого замку вибрав саме в меандрі Влтави тому, що з нього видно Празький замок, королівський палац, так само як з Фраскаті можна побачити силуети Риму. Головна вісь замку є направлена прямо на вісь кафедралу святого Віта. А доля роду Штернберків була сполучена не тільки з чеським патріотизмом, але й з вірністю Габсбургам. Це такий собі загальний план. Кращої точки з мосту, на...

Як сказати правильно - ми знайомі давно? Але це не знайомство. Не дружба. Факт, що ми - куми, мабуть має якесь значення. Ми любимось. Хоча ми з різних таборів. Він - стопроцентний чоловік, я - стопроцентна жінка (може й тому:)) Не бере перед мною серветок, так само як і я перед ним. Єдиний чоловік, котрому я вибачаю мат (не зловживає).Великий оригінал. Самородок. Таких багато нема. Мій кум Нестор.

Ми дуже різні. Зовсім різні. У всьому. Не уявляю, що в мене її нема. Або що замість неї - брат. Я не знаю, що це за почуття, але це не просто любов між сестрами (бо на любов інколи це зовсім не подібне). Я бажаю собі померти швидше, ніж вона.

Насправді це так. Тих, кого любимо найбільше, найбільше обминаємо. Коло кого почуваємо себе найкраще, рідко реєструємо. Ті, хто означають для нас найбільше, залишаються, як правило, за бортом нашої уваги. Не вистачає слів, часу, немає настрою... Ті, щодо котрих ніц не "мус", потрепають найбільше дефіцитом нас самих... Є вийнятки, звичайно. Тільки дуже рідкісні, на жаль...

Купила Мартінові футболку. Помітила, що якась карта. Аж вдома розібрала нагорі Міссурі, внизу - Алабама))) Модель втікала, комизилась, тому не дуже видно :) :(

В суботу пригріло сонечко, потепліло, і ми вирішили нагодувати на Влтаві качок. І так нам сподобалось, що ми їх вирішили ще й у неділю нагодувати...

Зошит в клітинку, чи в лінійку, водопад, липке павутиння, теплі хвильки, чи огидний, слизький хробачок, що точить наш спокій, блискавка, чудернацьке мереживо - такими бувають наші думки...