понеділок, 18 лютого 2008 р.

Неділя, продовження )

Доріжка до празького зоопарку дуже нагадує славетний Голлівуд Бульвар, тільки тут замість відбитків рук - відбитки ратичок і лап місцевих "зірок" )))














Фото не дуже вдале, але такого цікавого викладу я давно не чула, як і не сподівалась, що черепаха може бути такою слухняною і досить швидкою ))


Ну і нарешті, найновіше і найцікавіше в празькому зоопарку - павільйон Індонезії. Щось унікальне. Справжні джунглі. Температура повітря - сталих 30 градусів. Вологість - 65 процентів. Все справжнє :))) Над головою літають екзотичні пташки. Трохи далі є "нічний" павільйон, тобто джунглі в темноті, печери. Там літають і кажани...

Ага, забула додати, що коштувала ця радість 900 з хвостиком тисяч доларів США...

неділя, 17 лютого 2008 р.

Ще одна гарна неділя :)

Захотілось нам в зоопарк. Вирішили змінити звичну трасу, їхати в Прагу поїздом, але вийти швидше і погуляти празьким парком Стромовка. З того всього в нас вийшла прогулянка багатогодинна, і навіть в дечому непланована.

В парку Стромовка я вже декілька раз була. Але мабуть тому, що була завжди влітку, не помічала, скільки шпаківень є на деревах. На протязв двадцяти хвилин я їх нарахувала їх 16. Але це так, дрібничка :)

Шлях до празького зоопарку веде коло замку Троя. Досить дивна назва для чеського і взагалі європейського замку, але пояснюється просто - граф Штернберк дуже любив все античне, і місце для побудови свого замку вибрав саме в меандрі Влтави тому, що з нього видно Празький замок, королівський палац, так само як з Фраскаті можна побачити силуети Риму. Головна вісь замку є направлена прямо на вісь кафедралу святого Віта. А доля роду Штернберків була сполучена не тільки з чеським патріотизмом, але й з вірністю Габсбургам.

Це такий собі загальний план. Кращої точки з мосту, на жаль, не знайшла. Над замком видно плантації празького Ботанічного саду. Звідти, мабуть, був би вигляд чудовий. Блакитний купол за замком його ніяк не стосується - це будова павільйону Індонезії празького зоопарку :)Тройський замок називають ще "римська вілла".Побудований у році 1685,
але його оздоба тривала ще принаймі 50 років. Класичний зразок стилю барокко, один з найкращих в Чехії і взагалі в Європі, що не дивує, тому що над його створенням працювали освічений і люблячий мистецтво будівник, талановитий архітектор і найкращі художники і скульптори того часу.


В лабіринті замку... Тут він як лабіринт не виглядає, але влітку, коли через густі кущі не видно нічого, заблудитись - раз плюнути...



Велика скульптура внизу - це бій титанів. Заповнює пусте місце, власне, оздоблює галерею - оті "вікна" - це сходи, що ведуть підземелля палацу. Я, взагалі, люблю замки. Дуже всього багато загадкового... Що характерно для замків - барокко, чи готичних, яких завгодно - це величезна кількість малесеньких дверей, інколи всього лиш метр висотою, в несподіваних місцях несподіваного призначення.

середа, 13 лютого 2008 р.

Мудрий чоловік, але прецінь, чоловік ;)


Як сказати правильно - ми знайомі давно? Але це не знайомство. Не дружба. Факт, що ми - куми, мабуть має якесь значення. Ми любимось. Хоча ми з різних таборів. Він - стопроцентний чоловік, я - стопроцентна жінка (може й тому:)) Не бере перед мною серветок, так само як і я перед ним. Єдиний чоловік, котрому я вибачаю мат (не зловживає).Великий оригінал. Самородок. Таких багато нема. Мій кум Нестор.

Nothing compares to you, сестро...

Ми дуже різні. Зовсім різні. У всьому. Не уявляю, що в мене її нема. Або що замість неї - брат. Я не знаю, що це за почуття, але це не просто любов між сестрами (бо на любов інколи це зовсім не подібне).
Я бажаю собі померти швидше, ніж вона.

вівторок, 12 лютого 2008 р.

Транзит

Насправді це так. Тих, кого любимо найбільше, найбільше обминаємо. Коло кого почуваємо себе найкраще, рідко реєструємо. Ті, хто означають для нас найбільше, залишаються, як правило, за бортом нашої уваги. Не вистачає слів, часу, немає настрою... Ті, щодо котрих ніц не "мус", потрепають найбільше дефіцитом нас самих...

Є вийнятки, звичайно. Тільки дуже рідкісні, на жаль...

понеділок, 11 лютого 2008 р.

Міссурі - Алабама



Купила Мартінові футболку. Помітила, що якась карта. Аж вдома розібрала нагорі Міссурі, внизу - Алабама)))

Модель втікала, комизилась, тому не дуже видно :) :(

Качки)))

В суботу пригріло сонечко, потепліло, і ми вирішили нагодувати на Влтаві качок. І так нам сподобалось, що ми їх вирішили ще й у неділю нагодувати...






Думки

Зошит в клітинку, чи в лінійку, водопад, липке павутиння, теплі хвильки, чи огидний, слизький хробачок, що точить наш спокій, блискавка, чудернацьке мереживо - такими бувають наші думки...