суботу, 19 вересня 2009 р.

Те, що ми говоримо про інших людей...

...більше розповідає про нас самих © Un.Known

Мене досить часто просять пояснити цей вислів. Пояснюю. )

Маю такий досвід - більше, ніж власний опис власної персони нас характеризують вирази в адресу інших людей. І не тільки - це стосується і явищ, подій, ситуацій, предметів.

Приміром, чоловік може бути галантним, присувати стільчик, подавати пальто, але якщо він в розмові з вами зневажливо відгукнеться про іншу жінку - він не джентельмен. А всі його жести - то навчене, завчене, напускне.

Якщо мою бесіду порушить телефонний дзвінок до співрозмовника, протягом якої він буде захоплено щебетати, а після прощання кине телефон з фразою:"Задрав(ла)!" - я на сто процентів впевнена, що бути на сто процентів впевненим у його щирості не можна. Одного дня він (вона) буде задрана(ний) мною... яким би милим сьогодні не здавався.

Ітд. Вербальна проекція наших характерів. Нічого нового.

суботу, 5 вересня 2009 р.

Україна туристична

... в плані туризму - країна невідкритих можливостей. Як не соромно, я пересвідчилась, що краще знаю історію (і експозицію) найцікавіших чеських замків, наприклад, ніж українських. Малим виправданням може бути тільки те, що цікавитись історією я почала порівняно недавно, як і взнала про існування замків в Україні.

А то Україна багата не тільки замками (зруйнованими чи зовсім знищеними), але й величезними, підприємцями незбаданими і державою запущеними ресурсами. Газетна нецікава фраза, але...

До написання цієї фрази мене підштовхнуло дослідження Всесвітньої туристичної організацї (UNWTO), за даними котрої Україна зайняла сьоме місце серед найбільш відвідуваних по кількості туристів країн (після Франції, Сполучених Штатів, Іспанії,Китаю, Італії та Великобританії. А в Україні ці туристи найбільш відвідували... Київ.

Що мене, західнячку, ображає. Бо пообзиравши цього року Київ (нічого проти самого Києва), вважаю, що туристам є що показати і в рідних Карпатах. І навіть вигадувати багато не тре.

Це мені нагадало експансію туристів у Карлових Варах. Нічого екстра цікавого там нема, в Чехії купа набагато цікавіших (і з точки зору історії) місць... але Вари - то як Мекка. Імідж. Реноме.

пʼятницю, 4 вересня 2009 р.

Ні, я не русофобка...

... але не люблю москалів. )

Причин нелюбові багато, як і форм нелюбові. Щоправда інколи (як учора) мені приходить в голову крилата фраза:"Грешно смеяться над больными людьми".

В Байкалі російські субмарини шукають так званий скарб чеської легії, або ж золото Колчака, повідомляє газета Mladá Fronta DNES. На дні озера знайшлись уламки вагонів, котрі швидше за все походять з післяреволюційних часів. Відразу почались спекуляції, що там може знаходитись і "золото Колчака", котре захопили чехословацькі легіонери.

Це само по собі правда, пише газета, але росіяни якось забули, що чехословаки золото повернули. Проте газета Ізвєстія ламає собі голову:"Знайшлось золото Колчака?"

Після цього наслідує фраза, котра мене досить злорадно посміхнула. "Росіяни ніколи не схочуть припустити, що золото розкрали вони самі після того, як їм його повернули".

Дивний нарід.

Ніяк не вийде зі складу Радянського Союзу.

четвер, 3 вересня 2009 р.

Звернула увагу...

...що більшість читачів мого блогу - чоловіки. А я сама переважно читаю саме чоловічі блоги.

Спостерігаємо за світом протилежної статі? Чи просто підглядуємо? )

вівторок, 1 вересня 2009 р.

Сажотрус

Давненько нічого не писала, хоча заглядала частенько - але здебільшого не вистачало слів, аби викласти літні враження... інколи здавалось, що літо розбилось, як дзеркало, на друзки, і я ніяк не знайду той уламок, з котрого почати його складати...

А до чого тут сажотрус?.. Сьогодні, в перший день осені, я зустріла сажотруса - вперше в житті, класичного сажотруса, саме такого, як на фото, у білій шапочці і з "кішкою" через плече.

Кажуть, зустріти сажотруса - хороша прикмета. Хороша прикмета, позитивне самонавіювання. Сажотрус у старому підзамчі примусив мене згадати про всі чудові речі, що зі мною трапились, і про не менш чудові, котрі мене чекають. Тому саме сьогодні я вирішила поставити масну крапку за літом і тішитись моєю улюбленою порою - осінню.

P.S. А складати дзеркало - прикмета погана, то ж і не буду.