Публікації

Показано дописи з жовтень, 2009

Life with Your iMac

:) Не знаю, чи варто це насправді уваги, але мабуть варте. Від учора в мене є iMac. Поки що хіба туманію. )))))

Ліпнік, єврейський цвинтар

Зображення
Завжди думала, що жити коло цвинтаря - моторошно. Додумалась. Живу. І ніц. Духи в гості не ходять, зате туди часто хожу я. Єврейський цвинтар в Ліпніку справді старий. В історії міста говориться, що кладовище розширилось в 1567 році, коли єврейська спільнота докупила до цвинтаря ділянку, бо пам'ятникам стало тісно. Ховалось тут аж до 1883 року, ціла площа цвинтаря була густо заповнена - нараховувалось тоді десь 1500-1800 нагробків. В 1942 році цвинтар був знищений німецьким військом. Після війни те, що залишилось (близько 160 пам'ятників) було прибрано і поскладано в глухому куті цвинтаря. Саму територію було впорядковано на... дитячий парк з волейбольним майданчиком (знайомо, чи не так?) Аж в 1989 році за підтримки організації Agudath Israel Of America цвинтар дочекався відновлення. Стіна цвинтаря була вимурувана на тому самому місці і в тому самому вигляді. Реконструкція була проведена за старими фото, і пам'ятники розташовані приблизно так, як були розташовані до знищенн...

Ужгород-Хуст

Зображення
Цих вихідних ми вирішили зробити такий собі shot trip Закарпаттям. (Знову) "Знову" тому, що на Закарпаття повертаємось постійно. При тому мене постійно розпирають різноманітні почуття. Від того, що це - частина України, при чому українського в ній деколи ой як мало (починаючи сільрадами, закінчуючи циганськими ґетто, в котрих розмовляють неукраїнською мовою). При цьому закрадається думка, що це нормально. Що самобутність полягає в неподібності. Що якщо моє звертання українською не викликає роздратування, то мабуть не варто шукати проблему там, де її нема. Але повернусь до подорожі. Субота обіцяла погоду і обіцянку виконала. А ми збирались цілий вікенд дихати карпатським повітрям в жденієвському Рейкарці. Не вийшло. В готелі не було місць! (Повчання на наступний раз - замовляти готель вчасно). Після вагань і роздумів ми вирішили їхати, куди дивляться очі. Попри дороги міжнародного та місцевого значення ми надивились усякого. Як вияснили, деякі закарпатці живуть у палацах (я не...