Завжди думала, що жити коло цвинтаря - моторошно. Додумалась. Живу. І ніц. Духи в гості не ходять, зате туди часто хожу я.Єврейський цвинтар в Ліпніку справді старий. В історії міста говориться, що кладовище розширилось в 1567 році, коли єврейська спільнота докупила до цвинтаря ділянку, бо пам'ятникам стало тісно. Ховалось тут аж до 1883 року, ціла площа цвинтаря була густо заповнена - нараховувалось тоді десь 1500-1800 нагробків.
В 1942 році цвинтар був знищений німецьким військом. Після війни те, що залишилось (близько 160 пам'ятників) було прибрано і поскладано в глухому куті цвинтаря. Саму територію було впорядковано на... дитячий парк з волейбольним майданчиком (знайомо, чи не так?)
Аж в 1989 році за підтримки організації Agudath Israel Of America цвинтар дочекався відновлення. Стіна цвинтаря була вимурувана на тому самому місці і в тому самому вигляді. Реконструкція була проведена за старими фото, і пам'ятники розташовані приблизно так, як були розташовані до знищення.
"А чого така увага?" - може виникнути запитання. Ліпенський єврейський цвинтар - це не тільки історичний пам'ятник, але й місце паломництва свого роду. Серед семи раввинів, тут похованих, є і Baruch Teomin Fränkel - визначний єврейський релігійний діяч, вчитель і дослідник Тори. До його тумби, датованої роком 1828 і зараз приїжджають поклонитись ортодоксальні хасидські євреї з усього світу. До речі, починав працювати раввин Барух у єврейській початковій школі хе-дер в Коломиї...
0 коментарі:
Дописати коментар