неділю, 24 жовтня 2010 р.

Хто ми, що ми 2

Виглядає, що в мене якась традиція повернення до старих дописів. )

Але здається, так більше фіксуються зміни в нас самих.

Діалог з аськи:

unknown порівнювала наші блоги
unknown :)
ul_mo і шо?
unknown в тебе все таке... пізнавальне, документальне, публіцистичне
unknown в мене самі емоції
ul_mo я це вже помічала
ul_mo я себе не всім показую, ховаюсь

Які ми? Те, що тримаємо в собі, чи те, що маємо на поверхні? Чи не приростає назавжди маска, якщо її носити весь час? Не обвітриться душа від життєвих вихрів, якщо її тримати завжди оголеною?


Дивлюсь на дату, і повірити не можу, що пройшло стільки часу.

Хоча... що час, от зміни які в нас відбулись...

А я тепер маю дописів у чернетках більше, ніж опублікованих. Не тому, що не хочу ділитись - не знаю, чи варто. Не знаю, чи вони варті.

Недавно писала, що цікаво перечитувати старі листи, константувати, що думки не змінились, точки зору не змінились. Але дещо таки змінилось.

Я змінилась. І якби я починала цей блоґ зараз, перший допис, лист до Хтося би був іншим. Якби був взагалі.

Подібні дописи:



2 коментарі:

Tango Dancer сказав...

Знаю точно, що всі справжні зміни в людях стаються поступово. Це при наявності бажання рости і мінятись. Потихеньку дорослішаємо, розуміємо більше, тому що знаємо більше, шукаємо відповіді, знаходимо і так по крихіточці міняємось. Я не вірю в метаморфози в людях overnight. От і ми з тобою, ніби такі як були, але вже інші.

un.known сказав...

А в метаморфози overlife? )

Ми інколи дивуємось, що хтось там так змінився, не усвідомлюючи, що ніхто, можливо, й не мінявся, просто ми цю людину пізнали ближче й краще. Ну а полірований аверс завжди вигідніше показувати. )

А сама монета, навіть якщо вона фальшива, може виявитись мідяком, або чоколядкою у фользі. Розчарування в обох випадках, тільки у другому можна прожити хоч хвилинну насолоду... )))

Дописати коментар