Хоча декілька років тому, коли Юра кинув мені в аську посилання на блогспот і примусив мене добровільно зареєструватись ;)я не уявляла собі, що я тут можу робити і про що я можу писати. Як бачимо, написалось ні про що досить.
Ще більше залишилось поза блогом.
Поза блогом залишилось дуже багато особистого, переважно особистого не мого. Не писала нічого, що могло когось образити. Чи схвилювати.
Водночас маю відчуття, що моє особисте нікого не зацікавило. Не торкнуло, або ж торкнуло мало. Не претендую на визнання, але я не з тих людей, котрі будуть писати щоденник лише для себе. Мушу знати, що те, що я роблю, комусь потрібне, комусь цікаве.
Тому, думаю, краще зробити останній запис і щоденник закрити, ніж списувати останні сторінки нікому не потрібними рецептами чи обговореннями того, що вже десь обговорюється...
3 коментарі:
Дуже шкода :(
Я не так давно почала слідкувати за вашими думками та дописами.. Але з нетерпінням чекала на кожний.
Хоча й поки що не мала часу та сміливості залишати коментарі. Хоча й сама не можу вести щоденник лише для себе, потребую хоч якогось відгуку :)
Хоча так зазвичай і буває, що особисте залишається без відповіді..
Щасти вам!:)
Ні, я не категорична. Тому там знак питання в заголовку. :)
Просто здається мені, що краще не писати нічого, ніж що-небудь.
Мені також шкода , якщо буде coda ;-)))... хіхі, рима.
Відкрию маленьку таємницю, завела блог під впливом твого( це одночасно був перший блог ,який прочитала)і взагалі дізналась що воно таке - блогосфера ;-))
Важко сперечатись з відчаттями, коли вони не твої ... та думаю, є люди(не одна , і не дві), які з задоволенням читають і чекають нових постів не думаючи,що вони ні про що.Я чекаю...
Дописати коментар