Хворіти чимось незвичним - незвично й дивно.
А взагалі, коли з людиною стається щось приємне, вона ніколи не задумується - за що це? Це для нас якось природньо, ми вважаємо, що ми цього заслужили. Зате коли з нами трапляються речі менш приємні, ми задаємо собі питання - чому саме я?
Треба переосмислити, мабуть, свій стиль життя.
І менше посміхатись, коли не смішно.
4 коментарі:
Не знаю ,що сказати, як підтримати. Пошукала в мережі,виглядає наче з фантастичного фільму. Ніколи не чула,ніколи не бачила такого. Дуже сподіваюсь, ти знайдеш в собі сили ,щоб з усім цим впоратись.
Наскільки я знаю, від цього не помирають. І я не збираюсь. :)
Це справді виглядає фантастично - дослівно фантастично, і справді, як з фільму. Для мене це фантастично, бо це сталось зі мною.
Але не переживай - я виглядаю цілком нормально, абсолютно протипоказано мені тільки ходити через хащі, бо буду виглядати ніби з мене шкіру зняли. Інакше в кишені мають бути постійно антигістамінні препарати, усього.
Дякую. :)
Ну, це вже інша розмова)
Бо ,прочитавши твій допис (цей і минулий) склалось враження,що ти дуже засмучена.
Тепер ,Оли - ти фантастична ;-)
Як сказати, Ір... я не засмучена, але й не тішусь.
Досить важким був 2014 (якщо ти помітила - я про нього не писала), і я досить втомлена, не знаю, як більше - фізично чи морально, от вся ця втома й вилазить, мабуть.
Ну але плакати нічого не дасть. Хоча хочеться інколи. Нема жилєтки. )
Дописати коментар