unknown порівнювала наші блоги
unknown :)
ul_mo і шо?
unknown в тебе все таке... пізнавальне, документальне, публіцистичне
unknown в мене самі емоції
ul_mo я це вже помічала
ul_mo я себе не всім показую, ховаюсь
Які ми? Те, що тримаємо в собі, чи те, що маємо на поверхні? Чи не приростає назавжди маска, якщо її носити весь час? Не обвітриться душа від життєвих вихрів, якщо її тримати завжди оголеною?
5 коментарі:
Жодна людина не є однозначною. Кожному з нас доводиться, при певних обставинах, ховати свій настрій ;). Лише перед дійсно дорогими і близькими людьми можемо бути справжніми. А "життєві вихрі", кажуть, загартовують, роблять сильнішими, часто допомагають подивитись на себе й на інших в несподіваному ракурсі...
Це навіть не маска, бо приховати настрій на протилежний я дуже рідко можу. Я свої емоції ношу на рукаві. Коли йдеться про поділитись про причину радості чи якихось переживань - це вже інша справа, тут я вибіркова і вразлива.
:)
Залишіть тільки два питання, перших...
Для мене трошки не так. Одна сторона "що я є", інша "чим можу бути корисним". Краще їх розділяти, бо одне заважає іншому.
А маскуватися, ховати емоції... Для чого? Тут навпаки, тільки від близьких людей іноді є сенс приховати свій емоційний стан, але не завжди вдається, вони ж близькі, ховатися важче :) . Вони і так знають нас справжніх.
На протилежний настрій також не можу змінити. Але й демонструвати всі свої переживання перед чужими не буду. Чужим людям до наших емоцій байдуже. А від близьких приховати нічого не вдається, як би не старалась...
Дописати коментар