Помер. Не доживши тиждень до Великодня, не набивши шуткою жінку...
Його смерть мене вразила. Тому що я його любила, тому що любила його жарти. Тому що це батько моєї подруги. І відразу подумалось - він був всього лиш на два роки старший від мого батька...
Підійшов час більших втрат, час коли ми підходимо до останнього порогу, за котрим - уже зовсім доросле життя, час сирітства.
Ця смерть - перша тривожна ластівка. І вже, мабуть, не буде дня, аби я не подумала про здоров'я батьків...
0 коментарі:
Дописати коментар