Було і буде

... і не повертається язик сказати:"Хай живе король!". Такий ще нескоро народиться. Геній. Дивак. Злочинець. Ідол. Ітд... Все разом чи окремо. Одна з найвпливовіших постав ХХ століття. Справжня зірка. Справжня. Не була ніколи твоєю прихильницею, Майкл, але сьогодні мені сумно і важко. Хай прийме Господь твою душу... I'm starting with the man in the mirror I'm asking him to change his ways And no message could have been any clearer If you wanna make the world a better place Закінчилась ще одна епоха...

Нда... місяць червень, здається, видався у блозі подекуди еротично забарвленим. ))) А заголовок мав би би бути трохи іншим, а саме "Яких чоловіків я люблю". Але в такій формі він менш цікавий - насправді, це у світі перевороту не зробить, оце моє My Manifesto... Я колись думала, що мені подобаються брюнети, потім була переконана, що мені подобаються високі синьоокі блондини (ця категорія зайняла величезний пляц мого життя, потім я вирішила, що нічого особливого в них нема... А потім я порозумнішала (принаймі, сподіваюсь) ))))) (дурень думкою багатіє). А потім я зрозуміла, що очі (волосся, сантиметри) не грають ніякої ролі, і що головне - харизма. І що це харизма здатне мене здурити, а чоловіка зробити гарним. І не просто гарним - чарівним. Самоконтроль мене примушув триматись далі від харизматичних чоловіків (не завжди це вдавалось ))))) А по тому я навчилась боротись і не піддаватись чужій харизмі. І зрозуміла, що мені її мало. І що чоловік повинен щось вміти на всі сто. Я ...

... котрі не опливають екзальтованістю. Хоча, признаюсь, мої думки з думками авторки цього блогу не завжди співпадають, проте мені подобається стиль і... достойність у їх висловлюванні.

Ні, я розумію все - емоції з того приводу і намагання повернути "метелика в живіт"... але прецінь можна було б ці самі емоції висловлювати менш екзальтовано, особливо коли тобі двадцять n і пишеш ти про них на жіночому форумі... Бо писати через декілька років "Як я знайшла свою любов №2!"... це вже трагікомедія (хоча може бути й третя). А може я ніфіга не шарю... А може то нормально...

В мене, мабуть, останнім часом теми дуже одноманітні... і навіть не знаю причини. Тим не менше, цю пісню не можу не викласти (навіть не підозрювала про її існування).

Ще один цікавий сайтик. Безліч варіантів для віртуальних прогулянок. В мене, як завжди, спрацював "індикатор", за допомогою котрого я визначаю рівень подібних сайтів - наявність в пропозиціях мого "рідного" замку Нелагозевес. Тут є.

... все ще тримають. Вчора наткнулась випадково і годину слухала старі пісні. Бомба... А час іде... )

Це - афіша. )))) (Згадала Міська Барбару) На початку травня прийшлось побувати у Львові, і не просто у Львові, а на фестивалі. і не просто на фестивалі, а на Флюгерах Львова. Пишу з таким запізненням не тільки через недоступність для мене нету в Україні, але й тому, що слів було забагато. Було багато емоцій. Я дуже люблю живу музику... а якщо її до того ще й виконують ТАКІ музиканти то починається брак слів. От і зараз не знаю з чого почати. Спочатку мене заворожив ShockolaD. Насамперед голос Дани Винницької, а потім вже піано Анастасії Литвинюк. Все. Я просто не маю що далі що сказати. Послухайте ShockolaD, нешодавно вийшов альбом "Покоси". Або просто подивіться на профіль гурту. Потім були поляки. Співали такий собі міський шансон тридцятих років минулого століття. Іншими словами - львівську батярську музику. Побавили. Потім дуже побавили "Брати блюзу" з Франківська. Місцями це був не зовсім блюз, місцями - зовсім не блюз, але був хороший рок-н-рол. І не дивуюсь. ...