Ні, я розумію все - емоції з того приводу і намагання повернути "метелика в живіт"... але прецінь можна було б ці самі емоції висловлювати менш екзальтовано, особливо коли тобі двадцять n і пишеш ти про них на жіночому форумі...
Бо писати через декілька років "Як я знайшла свою любов №2!"... це вже трагікомедія (хоча може бути й третя).
А може я ніфіга не шарю...
А може то нормально...
2 коментарі:
стривай, а чи ж ти не була такою ж у свої 12-14-16 років? =)
:)
Можу поклястись, що ні. Хоча б тому, що до 16 років в основному лежала між книжками. Я пізно подорослішала в тому сенсі.
Але справа в тому, що це не 16ти-річні пишуть, а жіночки, котрим і по 30! ))))
Дописати коментар