вівторок, 16 листопада 2010 р.

Подарунки вчора, сьогодні і завтра

Готуємось до Різдва. Тут подарунки даруються на Різдво, і дарує їх Ісусик (зрештою, я вже десь про це писала).

Подарунків дарується багато, бо атмосфера спонукає, бо діти тішаться, бо хочеться догодити. Вчора ми, їдучи в машині, вигадували, що кому подарувати, а я згадала, як наближався час, коли прийде святий Миколай, цікавість, з якою ми обшукували хату, радість, якщо подарунок відповідав уявам і розчарування, коли старшій мені почали дарувати рукавиці та подібні нецікаві деталі гардеробу.

А потім згадала, як мені тоскно було, коли прийшов Миколай, а батьків не було вдома, це був перший рік, як вони поїхали в Чехію, і моя радість з того, що я залишилась сама, нарешті повністю самостійна, кудись зникла. Як мені було сумно, коли я лягала спати, знаючи, що під подушкою вранці не знайду зовсім нічого. А була б рада, якби там були хоча б банальні тапочки...

Мабуть тому зараз беру все, що мама дає, і тішуся компенсаціям за заблукавшого тоді Миколая...

Подібні дописи:



6 коментарі:

Анонім сказав...

А Миколайко все ближче і ближче.Важко згадати той момент , коли подарунки стали надто практичні, зажди хотілось сюрпризу , чогось зовсім несподіваного, нехай навіть необхідного :-))) Пам"ятаю , здається ще зовсім дрібна була,замовила в Миколая два зошити в клітинку, ручку і ляльку ;-)))) Як нині бачу , ті два зошити і ляльку з блакитним волоссям . А ще колись приніс лижі, мені та сусідці однакові, тільки кольором різні ;-))) ... ми так дивувались . А то наші тати зкомпанувались ;-)))
Це мабуть одні з найяскравіших дитячих спогадів про Миколайка .
А тобі що цікавого приносив???

un.known сказав...

Телефон?

Не те чудо техніки з пізніших часів - два апарати, котрими можна було з'єднати дві квартири, але такий собі на ключик німецький пристрій, заводився, а через декілька хвилин лунав "дзвінок".

В мене взагалі було дуже багато цікавих іграшок з НДР, батьки не шкодували грошей, а потім народилась Фрідя і все мені поламала...

Анонім сказав...

Треба було самій ламати ;-)))) Ніби і не так образливо і більш логічніше, кожен ламає свої іграшки ;-)))
Мабуть дійсно цікава штукенція була, той телефонний апарат ... мені важко уявити ,як виглядав,мабуть як в старому кіно ;-)))) То не натяк на вік ;-))))

un.known сказав...

"Як в старому кіно" - то ще з диском, певне, чи ще такий пристрій зі слухавкою окремо і з ручкою, як в шарманки? ))))

З диском, які там кнопки в сімдесятих... Але тоді був дуже модний. ) І я була дуже модна. )

Анонім сказав...

Мене збив з толку той ключик,яким заводився телефон )))) як то?

un.known сказав...

:)

Він був для звукового ефекту. Пружинка натягувалась, а коли розмотувалась звучало архіїчне:"Др-р-р-р"

Дописати коментар