sic transit gloria mundi :)

Отож...

Що сталось у моєму 2010-ому.

1. Ми з чоловіком, нарешті, з'їхались. :)
2. Ми перебороли адаптацію його до нових умов життя, роботи і усього, з тим пов'язаного.
3. Ми знайшли йому нішу на торгу праці, де він непогано, на даний момент, тримається.
4. Я знайшла собі повноцінну роботу.
5. Мій Мартін, нарешті, захотів говорити.
6. Моя Ликера вилізла на 75 місце в республіці в загальноосвітніх змаганнях. І прочитала "20 тисяч льє під водою".
7. Моя Юля... гм, просто доросла? )
8. Мій Улясик завагітнів, мого Улясика нудить, я тішусь. :)
9. Я перестала, я повністю перестала сваритись з мамою (теж подорослішала)?
10. Я стала активним шофером, вже активнішим, ніж мій чоловік, настільки активним, що приїхала сама звідси до Стрия.
11. Моє хоббі почало мене годувати. Ну, ще не марципанами, але все можливо... )))
12. Я познайомилась з багатьма дуже цікавими людьми.
13. Я, нарешті, бачу своє найближче майбутнє, мабуть вперше, за все своє життя.

З наступаючим усіх!

Запис образу диску на Маку

Милі дівчатка!

Дуже часто читаю про пошук програмки, котрою можна переконвертувати .mdf у .iso та порівняння у складності.

Не тре нічого конвертувати. Ваш комп'ютер можна просто обдурити. Просто переіменуйте оте .mdf у .iso та запишіть його за допомогою Disk Utility. Усьо.

Слабість сильних-3

Постпостскриптум...

Знайшла цікаві подробиці відносин Ержебет Баторі з палатином Турзо. Судячи з того, що описував історик, можновладець був до графині серйозно, давно і безнадійно закоханий. І його "Вистачить одного слова - і все складеться інакше" набувають специфічного змісту.

Це був натяк, однозначно. Але для чого коханій жінці демонструвати силу? Чому не продемонструвати ніжність?

Є прояви почуттів слабістю, чи грубістю і вдаваною байдужістю приховуються вразливі місця? Взагалі - є потреба приховати вразливе місце слабістю?

Чи навпаки це сила - вміння побороти власні почуття?

Цікаво, як такий сильний чоловік бореться зі своїм бажанням добути саме цю жінку?

І чи не жалкує, після того, як бажання перегорить, що був таким сильним у минулому?

Питання без відповідей, мабуть. Чоловіки навряд чи будуть говорити про свої слабощі...

Вікна

Вікна, вечірні вікна осель мене притягували змалечку, але мама вчила, що у вікна заглядувати негарно...

Дуже довгий час я з цим боролась, відвертала погляд, опускала очі. Тепер перестала.

Я розумію, що це певною мірою вуаєризм, але нічого з собою зробити не можу, і не хочу, бо маю надзвичайно тепле відчуття, коли бачу за вікнами затишок, родину, дітей, бабцю перед телевізором, сімейне чаювання, підліткову вечірку. То трохи як таблетка екстазі, ото підглядання.

Думаю, чи б продовжувала підглядувати, якби бачила за вікнами страшні речі...

Передріздвяне...

Пішитє кнігі мєлкім почєрком...

Сьогодні написала Занудці коментар-побажання захопленого читача:"Пишіть книги.." Написала і задумалась, згадала, скільки подібних захоплених коментарів писали мені, скільки разів звертались за порадою у життєвих ситуаціях, і скільки разів кум казали, що я все життя займаюсь не своєю справою, а моя справа - це писати.

Ні, я не буду прибіднятись, що я писати не вмію. Я просто не вважаю, що виливи моїх життєвих історій і досвіду будуть комусь потрібні, або ж комусь цікаві. Хоча - досвіду є досить.

Але інколи жалкую, що в мене той досвід є. Я б була хорошим сценаристом мильних опер, серцеривних серіалів, на які саркастичні глядачі-коментатори плюються зі словами:"Такого у житті не буває!"

Буває, буває... Тільки пристрасті, котрі людей змагають, набагато легше описати, ніж пристрасті, переможені людьми. Вони відбуваються у душах, і часто набагато яскравіші, сильніші і болючіші. А написати про несказане і непрожите важче...