четвер, 21 квітня 2011 р.

Ранок...

... поцілувала чоловіка в плече, вилізла-вислизнула з-під перини, вишкубнула свою долоню з його з тихим сміхом:"Не встиг...", навшпиньки побігла в душ, скрізь шпаринку в завісах спостерігаючи вулицю, "каву, не забути каву на роботу, не забути каву на роботу..." думала, поскакуючи на одній нозі, натягуючи панчохи, одна спідниця, друга, не те... чорна футболка і чорні коралі, туш на вії, таблетка аспірину, кинула телефони в сумку, скочила в туфлі, цок-цок по сходах вниз, грюкнули двері, от бляха, забула ключі від машини, мушу наверх, ага, а ключі від будинку де, мантелепа?

А сумка яка глибока, бляха, і телефон чорний... "Коханий, кинь мені ключі від Вальки...", пі-пі, нагорі з'являється пелехата голова з іронічною посмішкою. Дзень, па...

Сонечко світить за спиною, дорога майже пуста, ну так, велика п'ятниця, нарід взяв відпустки і спить, після обіду всі ринуться за місто, на дачі, кому яке діло до воскресіння Христового, які там походи по родинах, ех, як добре, що я в Стрий їду, ще б відправити сьогодні Азербайджан і я щаслива... клаптики полів обабіч дороги як печворк, стриманий, сіро-зелений, о, не всі сплять, хмільницю хрестить вздовж-впоперек малий трактор, а поруч пристає вертоліт, гм, звідки в нашому селі вертоліт, і що буде посеред поля робити...

Ольга, ногу зніми з газу, поліція не мусить спати...

... ану згадай, ти тампон маєш, добре згадуй, бо по дорозі не перевіриш, мдя, что-то с памятью моєй стало... ))

...вибратись кудись треба, тільки вдвох. І не кудись, а в Париж. Сісти в спальний автобус і дивитись на поля, потягуючи вино. Романтика, йоптить... ) Ні, треба, бо хочу, і не справа в тому куди, а з ким...

От і табличка, скинь газ до законних 50 км, бо отримаєш поза вуха від галантних місцевих поліцейських, от, стоять коло Лукойлу... не лови гав, горить зелене...

Направо-наліво вузенькими вуличками, робітники з сусідньої фірми порозкладали валізки з реманентом, махають головами в привітання, чекають буса, на подвір'ї стоїть червона фура і турок з кульчиком у вусі варить щось на газовому пальнику, бусурман...

... цок-цок-цок, ще одні сходи нагору, привіт, дівчата, чий то турок, долийте і мені води на каву... ага, а каву ти забула, мантелепа...

Ранок.

:)

Подібні дописи:



4 коментарі:

Tango Dancer сказав...

Я тебе так довго знаю, і тільки тепер маю уяву про твої ранки.:-) Вони в нас різні. Я не годна вилетіти з хати так швидко, в мене цілі ранішні ритуали - кава, CNN... А от за панчохи я тобі заздрю, мені на роботу ні в панчохах ні з голими ногами не можна. А так інколи хочеться!

Анонім сказав...

По ходу блог Оксани Забужко.

Un.Known сказав...

Танцюристко, вони не завжди однакові, мої ранки, але бачу їх однаково - це так. )

Милий аноніме, навіть не знаю, тішитись мені чи навпаки. По ходу, писати я почала ще до того, як про Забужко дізналось широке коло читачів. )

Анонім сказав...

Поетично - романтичний ранок ;-)))
... такий світлий.

Дописати коментар