Ніколи у житті не шкодувала з того, що зробила, навіть якщо це було помилковим рішенням, котре вплинуло на моє наступне життя - усе це мій дорогоцінний досвід, котрий я більшими і меншими камінцями, коштовними і не дуже (а деякі взагалі шутер) збираю у скарбничку, інколи дістаю, розглядаю і згадую, як вони туди потрапили.
А от нині пожалкувала, і що цікаве - над дурницею, котра на моє життя ніяк не вплинула.
Хоча... хто зна? )
5 коментарі:
Багато про що шкодую.Та, на питання,а ти про тето й тето не шкодуєш?,в більшості випадків говорю ні ;-) Тобто, те що на думку інших варте жалю,в мене не викликає внутрішніх коливань.
Досить дивно,як можна не шкодувати про помилки, коли сам їх визнаєш перед собою. Ніби так ,то було погано,але я б все зробила так само.
Ніколи так не думала.Звичайно,по-суті вибору то нема. Все вже в минулому,зроблено/пережито.
Та цікаво, чи дійсно всі ,що говорять(прожила б життя з тими ж помилками),дійсно так робили б ?
Це не прагнення ідеалізувати життя,думаю вся справа в прощенні. Коли ти сам собі пробачаєш помилку, сенсу за нею шкодувати немає ;-))
>Досить дивно,як можна не шкодувати про помилки, коли сам їх визнаєш перед собою.
Як вже писала - бо це досвід, котрий повернув моє життя у ту колію, де я зараз. Але це не означає, що все зробила б так само - хоча, інколи може й так... )
>Та цікаво, чи дійсно всі ,що говорять(прожила б життя з тими ж помилками),дійсно так робили б ?
А ти багато таких знаєш?
Чесно,чомусь пам"ятаю тільки тих ,що говорять так само,як ти .Це мій досвід і нічого міняти не хочу ;-)))Так відповідають майже всі,кому ставлю таке запитання.Може, це гармонія з собою ;-))
Два варіанти - або ці люди не хочуть признати помилок, або їхнє життя склалось чудово. :)
Навіть, якби і був шанс повернутися назад і щось змінити, не факт, що зміни вийдуть на краще. Вже тому не варто шкодувати.
Дописати коментар