неділя, 9 вересня 2012 р.

Сама вдома...

... день перший, субота.

Прокинулась від падіння гарбуза з підвіконня. Міна. Що спонукає кота бавитись з гарбузом півшостої ранку - це питання треба спеціалістам задати.

Тим не менше, моя натура жайвора взяла своє. Після декількох неуспішних спроб задрімати встала. Коти, передбачаючи сніданок, з тупанням і муркотінням, біжать в кухню. Ну, нате...

Почався мій тиждень самоти. Діти і коханий вже витягають десь плавки і скачуть до моря. Мені не вийшло, що є ще одним підтвердженням правильності рішення змінити місце роботи.

Поснідала, пошта, новини, фейсбук. Прибирання чомусь зайняло критично мало часу. Вирішила випрати дитячі простирадла.

Виявляється, що коли в людини нема сім’ї, в неї дуже багато часу. Куди себе подіти - не знаю. Шкода, перечитала всі книги, привезені з України. Стаараюсь не думати про те, що не побачу Мартинових перших свідомих вражень від моря.

Перейшлась в магазин по хліб. "По хліб" - це звична назва закупів, коли повертається додому з повним кошиком, в якому крім хліба риба для чоловіка, мюслі, йогурти, кіло бананів, кинутих на виході, панчохи, чілі, авіваж, чергова консерва для котів ітд. Сьогодні у кошику хліб. Гм.

На обід в мене коритце салату, благо, сестричка перед від’їздом затоварила продуктом, без котрого не уявляю собі дня - помідорами. Коти розчаровані. Зазвичай їм дістаються обрізки м’яса.

Знайшла КВН. З одних жартів посміялась, інші викликали відразу. Заснула. Збудив телефон від куми, пояснила, як варити сирні кнедлики. Поскучала в ліжку, обдумуючи, як вбити решту дня з якоюсь користю.

Згадала про фліц, куплений давно і з добрими намірами порукодільнічати. Витягнула фліц, нитки, бісер. Знайшла малий склад вовни, пообіцяла нарешті спробувати зваляти собі сумку. Завтра.

З фліцу вирішила зробити Ликері брошку з чеширським котом. Шила поки не стемніло. Але встигла. Симпатичненька вийшла киця. Зроблю мабуть щось і собі, завтра. І взагалі, треба передивитись гардероб. В понеділок на роботі пішки.

Витягнула нудний білий шарф. Частина рідзвяного подарунку від фірми. Треба спробувати і на нього щось наваляти, аби не був такий нудний.

Переглянула рецензії на два десятки фільмів. Нічого не надихнуло. Згадала про "Життя після людей", на яке не було або мого часу, або бажання Романа дивитись його вдруге. Включила.

Прокинулась від дзвінка мами в скайп. Побачивши моє заспане лице, мама мене послала назад до ліжка:"Йди, хоч виспишся за той тиждень..."

Туп-туп в душ, і отак у вологому халаті закінчився мій день...

Подібні дописи:



0 коментарі:

Дописати коментар