Було і буде

Отак дивились-дивились чоловіки, як вдосконалюють жінки власне тіло за допомогою різних типів бюстгальтерів... і захотілось спробувати також. А єдина частина тіла, котру можна підняти (за допомогою одягу) в них виявилась дупа. Тепер в жінок є wonderbra, а в чоловіків - wonderpants. Виробник, канадська фірма Bottom up дає їм можливість свою задню частину тіла моделювати за бажанням - в білизні є три зони, котрі можна "виповнювати" спеціальними вкладками. Половинки білизни відділені одна від одної хитромудрим шиттям так, що оптично створюється видимість "випрацюваного" мускулистого задку. ))) Ну аби того всього не здалось чоловікам мало, канадці вигадали технологію wonderjock. Спеціальні комірки заповнюються подібними вкладками... тільки спереду. Ех... добре мати досконалий третій розмір і чоловіка з дупою, котра не потребує wonderpants... ;) Джерело: The Sun

Хоча ніякий він не блакитний... Празьке метро сьогодні попрощалось з останніми вагонами радянського виробництва. Фото: Roman Vondrouš, ČTK Мова йде про модель 87-71. На празьких коліях ці вагони з"явились у січні 1978, проїхавши дві з половиною тисячі кілометрів своїм ходом прямо з Москви. Цікавим фактом є, що такі самі вагони їздили у всіх метро столиць бувшого східного блоку. Ефект присутності... А от що їздить празьким метро зараз...

... і не повертається язик сказати:"Хай живе король!". Такий ще нескоро народиться. Геній. Дивак. Злочинець. Ідол. Ітд... Все разом чи окремо. Одна з найвпливовіших постав ХХ століття. Справжня зірка. Справжня. Не була ніколи твоєю прихильницею, Майкл, але сьогодні мені сумно і важко. Хай прийме Господь твою душу... I'm starting with the man in the mirror I'm asking him to change his ways And no message could have been any clearer If you wanna make the world a better place Закінчилась ще одна епоха...

Нда... місяць червень, здається, видався у блозі подекуди еротично забарвленим. ))) А заголовок мав би би бути трохи іншим, а саме "Яких чоловіків я люблю". Але в такій формі він менш цікавий - насправді, це у світі перевороту не зробить, оце моє My Manifesto... Я колись думала, що мені подобаються брюнети, потім була переконана, що мені подобаються високі синьоокі блондини (ця категорія зайняла величезний пляц мого життя, потім я вирішила, що нічого особливого в них нема... А потім я порозумнішала (принаймі, сподіваюсь) ))))) (дурень думкою багатіє). А потім я зрозуміла, що очі (волосся, сантиметри) не грають ніякої ролі, і що головне - харизма. І що це харизма здатне мене здурити, а чоловіка зробити гарним. І не просто гарним - чарівним. Самоконтроль мене примушув триматись далі від харизматичних чоловіків (не завжди це вдавалось ))))) А по тому я навчилась боротись і не піддаватись чужій харизмі. І зрозуміла, що мені її мало. І що чоловік повинен щось вміти на всі сто. Я ...

... котрі не опливають екзальтованістю. Хоча, признаюсь, мої думки з думками авторки цього блогу не завжди співпадають, проте мені подобається стиль і... достойність у їх висловлюванні.

Ні, я розумію все - емоції з того приводу і намагання повернути "метелика в живіт"... але прецінь можна було б ці самі емоції висловлювати менш екзальтовано, особливо коли тобі двадцять n і пишеш ти про них на жіночому форумі... Бо писати через декілька років "Як я знайшла свою любов №2!"... це вже трагікомедія (хоча може бути й третя). А може я ніфіга не шарю... А може то нормально...