Було і буде

Ну от, ранок втомлено заповзає в кімнату, такий самий сірий, як її сумління, холодний, як чоловіче плече поруч, котре її тепер пече - чужістю. І що тепер - повернутись, мило привітатись, пожартувати, придушуючи розчарування собою, гірке, як болгарська цигарка, роблячи вигляд, що нічого не сталось, що ця близькість - усього одна з багатьох, що їй байдуже, що він про неї подумає (цей - подумає), звикнути до думки, що вони вночі похоронили хороші дружні стосунки (бо тепер дружби не буде, неможливо дружити, ховаючи очі), чи пояснити, що це таки помилка, миттєва слабкість, котра, проте, мала ґрунт, щедро пригноєний зустрічами, цікавістю чоловіка до жінки і навпаки, випадковими дотиками, адреналіном, витиснути з себе смішне і банальне:"Ти не думай... (я нє такая)" (цей - подумає), і запропонувати забути і залишитись друзями? (Дружби, знову ж таки, вже не буде). Хоча її і не було. Всі зустрічі, всі листи, дзвінки, будь чесна, були з однією метою - зустрітись, помовчати, поборююч...

Така театральна фраза, котру ми частіше вислуховуємо у варіанті:"Дивись, аби потім не шкодував(ла)!" Ніколи у житті не шкодувала з того, що зробила, навіть якщо це було помилковим рішенням, котре вплинуло на моє наступне життя - усе це мій дорогоцінний досвід, котрий я більшими і меншими камінцями, коштовними і не дуже (а деякі взагалі шутер) збираю у скарбничку, інколи дістаю, розглядаю і згадую, як вони туди потрапили. А от нині пожалкувала, і що цікаве - над дурницею, котра на моє життя ніяк не вплинула. Хоча... хто зна? )

Проклятий консерватор - це я. Навіть новий інтерфейс пошти викликає внутрішній спротив...

Підсумки - плачевні. В нас за цей рік нічого не відбулось. Досить нудним був рік. Богу дякувати, я все ще Його люблю. Не дивлячись ні на що. Чи ні на кого, хі. Плани не змінились. Хіба згадали, що колись ми хотіли навчились танцювати танго. Мабуть, цього року спробуємо, хоча для того, аби через рік я не писала те саме. І буде в нас дві Tango Dancers. :)

...їх не буває, дункане. Як і інтернет-коханців, чи інтернет-ворогів. Це всього лиш суррогати, а якщо Ви сприймаєте такі дружбИ чи кохання всерйоз - у Вас проблеми із сприйняттям реальності. )

Це не присвята, це насправді важлива інформація, перевірена, тому прошу, усіх, хто читає цей блог, і у чиєму оточенні є дітки з ДЦП переказати їм інформацію нижче. А саме про можливість вирішення багатьох проблем завдяки методу Ульзибата. Більше інформації тут. Дякую за інформацію Аліасці з ЛФу і усім, хто її поширить далі. Ми були у філії Тульського Інституту клінічної реабілітації. Там роблять операції за методом заслуженого винахідника РФ, доктора медичних наук, професора В.Б.Ульзибата. Операція лазерна, після неї залишається маленька крапочка як від укола шприцем. У Олени їх 9, п’ять на руці і 4 на нозі. Вже зараз видно результат, у неї випрямились пальчики, опустилася п’ята, тепер не буде ходити на пальчиках і рука розігнулась. Я не буду вдаватись в подробиці, мабуть мало кого вони цікавлять. Просто для нас це подія адже вже й не надіялись ,що таке колись станеться Клініка знаходиться у м. Тула. В Україні вони приймають у Сімферополі, Вінниці, Луцьку і ще десь здається.Треба дзво...

Одна з чорнових назв книги, котра, можливо, ніколи не буде дописана. ) А це уривок. "Привіт, знаю, що голова твоя зайнята зараз задачею дуже важливою і хвилюючою, а саме правильності вибору. Тому, власне, пишу. Саме зараз ти сидиш на балконі з списком екзаменаційних питань з історії, а два твої упадальники ріжуться в карти (прийшли, поміж тим, вчити історію, от тільки не планували тут зустрітись). Два півники, котрі б’ються за курочку дозволеним, цивілізованим методом. І в запалі майже забули про існування прекрасної дами. Тестостерон. А ти дивишся на хлопчиків і не знаєш, кого з них вибрати. Упадальник А може похвалитись статурою і м’язами, котрі дозволяють винести тебе на п’ятий поверх. Він носить квіти і цукерки, бо кишенькові гроші дозволяють таке студентові, декламує вірші, і на людях неодмінно демонструє твою належність йому. Упадальник Б, голубоокий хлопчина,не говорить голосних слів, не носить квітів, але носить книги з батьківської бібліотеки, і взагалі - з ним набагато ц...