пʼятниця, 31 жовтня 2008 р.

Берегово - Мукачівський замок - Чоп

Минулих вихідних нас з коханим занесло на Закарпаття (знову). Цього разу ми відмовились від презентабельного Ужгороду і вирішили заглянути в провінцію... Ну що ж, провінція, вона і в Африці провінція. Але в Берегово мають термальний басейн.)))

Береґсас - незвичайне місто. Як печворк. Всього потроху. І затишні готелі, і радянські "кафе", якісна дорога і чорториї, радянський бардак і капіталістичний порядок. Тут ніби час зупинився, або ж існують два виміри. Дуже різкі переходи, від одного до другого, і вони якось не заважають один одному. На вулиці Ференца ІІ Ракоці до сих пір стоїть ось такий пам"ятник...



Фото з вікна готелю... А тепер собі уявіть ту атмосферу - золотоосінній прохолодний вечір, прозоре повітря, тихо, а тишу інколи рушать дзвони з церкви за рогом... А час від часу звідкілясь доносився саксофон, акордеон та ще щось невловиме (скрипка?)... Я балділа, і жаба мене дусила, що в Стрию такого нема! (Чи є? Я радо помилятимусь)


Ольга на роялі ))) Рояль - старовинний, і навіть ще нереставрований. Дуже мені подобався, тому це фото, і дуже підходить до барокко ресторану - витримано, на подив, до дрібниць (майже) все.



А це мене "зловив" kochanie...

Термальний басейн... Зло бере. Маючи в руках таку перлину, не дати до порядку басейн, роздягальні, вбиральні, душові... Хіба для ЦЬОГО треба великих інвестицій - просто підтримувати на рівні те, що є? В іржавих душових - тільки холодна вода, жіноча роздягальня - рай для вуайерів, скриньки не закриваються... Настрій врятувала сама купіль і спостереження за відпочиваючими з Трускавця. Вусатим дядькам з Київщини соціалістичні умови аж ніяк не заважали....

Мабуть ніхто, хто на Закарпатті був, не дивується, коли почує угорську. Розмовляють угорською і російською. При тому в Ужгороді всюди українські вивіски, в Берегово українсько-мадярські-російські, а в Чопі просто мадярсько-російські (переважно). О, колись Альоша викладував десь фото вітрин радянських магазинів. Такі ще існують - в Берегово, шкода, що не сфотографувала. І багато. Кажу ж - тут час зупинився.

А от щодо вивісок... )))


І ще одна. До речі, ви знаєте, що Закарпаття прохало президента про те, аби могло жити за середньоєвропейським часом? В проханні було відмовлено, закарпатці живуть за часом українським, проте на магазинах дуже часто побачите отакий розклад роботи:

Центральні вулиці Берегово нічим не відрізняються від вуличок сусідніх європейських країн (я не про Росію). Всюди видно Австро-Угорщину. І навіть не знаю, чого більше. Дахи - австрійські, це точно ))) Бруківочка, дворики... Музикантів дуже багато...

І от уявіть собі, що над цією цілком європейською вуличкою висить отака мегаломанська споруда...

Мукачівський замок - то була імпровізація. Часу до від"їзду було досить, а попри мою любов до замків (і до мого встиду) я в мукачівському замку ще не була. Отож, зробила декілька бліц-фото і маю декілька бліц-вражень. Кажу "бліц", бо з власного досвіду знаю, що якщо десь є замок, то ходити і слухати про нього можна годинами і днями (і більше, якщо вас зацікавить).

Я, коли відвідую ось такі місця, занедбані і запущені, особливо шкодую, що я не багата - відразу б вкладала гроші в розвиток туризму і готельного бізнесу, зв"язаних з романтикою )))) А що вже в цьому замку таких можливостей! Я там бачила і ресторан з терасою, і кав"ярню з танцювальним майданчиком, затишні кімнати і навіть апартаменти для молодят. Ех, під мої бізнес-плани та якогось щедрого інвестора... Ноу-хау задурно б віддала, дайте тільки зробити з оцього цукерку...

А це знову я )))))




Пам"ятник Ілоні Зріні та Ференцу ІІ Ракоці. Останній без сумнівів зробив великий внесок у розвиток та історію Закарпаття - його ім"я зустрінете на кожному кроці.

Взагалі, замок мене вразив своєю асиметричністю. Чи я вже звикла до чіткого планування готичних замків, чи то треба брати до уваги, що Паланок все-таки більше фортеця... Але він попри свою асиметричність дуже гарний і... загадковий. Загадковіший, ніж всі, що я вже бачила (не брешу).

А знаєте, що в замку є катівня? Така міні-катівня, але скелет і черепи, виставлені у ніші, вражали... Шкода, що коло експозицій не розміщено хоча б

коротких пояснень - в неті багато інформації поки що не знайшла, а ми потрапили саме на вихідний день, от і прийшлось додумуватись самим. Самі ляльки в"язнів і ката виглядають досить кумедно, але коли виключити світло, то гусяча шкіра наскочить. Цікаво, існував колись якийсь Кримінальний кодекс? )))



Зацікавило мене Всевидяче Око над входом в церкву, як і ружі... Порпалась я трохи в неті, але нічого спільного з масонами у панів замку не знайшла. Певне, не там шукала (і не досить). Хтось може знає щось цікаве про це?







Ну, а більше інформації тут

В Чопі ми були всього декілька годин. Попили кави (два роки ходимо в одну й ту саму кав"ярню, і якість кави не міняється), купили Фріді цигарки, а я зробила декілька фото старого вокзалу. І тут час зупинився...




На фото, на жаль, не видно решток стелі митниці, "воріт" в Україну... Чомусь дуже соромлюсь перед іноземцями за ці ворота...

Подібні дописи:



8 коментарі:

Дописати коментар