вівторок, 1 вересня 2009 р.

Сажотрус

Давненько нічого не писала, хоча заглядала частенько - але здебільшого не вистачало слів, аби викласти літні враження... інколи здавалось, що літо розбилось, як дзеркало, на друзки, і я ніяк не знайду той уламок, з котрого почати його складати...

А до чого тут сажотрус?.. Сьогодні, в перший день осені, я зустріла сажотруса - вперше в житті, класичного сажотруса, саме такого, як на фото, у білій шапочці і з "кішкою" через плече.

Кажуть, зустріти сажотруса - хороша прикмета. Хороша прикмета, позитивне самонавіювання. Сажотрус у старому підзамчі примусив мене згадати про всі чудові речі, що зі мною трапились, і про не менш чудові, котрі мене чекають. Тому саме сьогодні я вирішила поставити масну крапку за літом і тішитись моєю улюбленою порою - осінню.

P.S. А складати дзеркало - прикмета погана, то ж і не буду.

Подібні дописи:



2 коментарі:

Дописати коментар