Серце не тьохнуло.
А колись би підламались коліна.
Задумалась, чому так. Чому я байдужа, вірніше, чому збайдужіла. І зрозуміла, що я просто розчарувалась.
Тобто ті почуття, що нами керують, насправді просто дитячі зачарування, більші і менші. Просто хтось зачаровується мильною бульбашкою, а хтось - картиною Да Вінчі.
3 коментарі:
... або просто настрій був такий :-)
почуття не дитячі, світосприйняття іньше
Серце не тьохнуло, бо настрій був такий? :)
Не думаю.
От світосприйняття - справді інше. Не так просто зачаруватись чимось, як колись. Вже є багаж власних чар. ))))
змінюється система цінностей, що тут ще скажеш
Дописати коментар