четвер, 13 січня 2011 р.

Кохання і розкохування

Побачила на вулиці чоловіка, котрий був страшенно подібний на мою давню любов.

Серце не тьохнуло.

А колись би підламались коліна.

Задумалась, чому так. Чому я байдужа, вірніше, чому збайдужіла. І зрозуміла, що я просто розчарувалась.

Тобто ті почуття, що нами керують, насправді просто дитячі зачарування, більші і менші. Просто хтось зачаровується мильною бульбашкою, а хтось - картиною Да Вінчі.

Подібні дописи:



3 коментарі:

duncan сказав...

... або просто настрій був такий :-)
почуття не дитячі, світосприйняття іньше

Un.Known сказав...

Серце не тьохнуло, бо настрій був такий? :)

Не думаю.

От світосприйняття - справді інше. Не так просто зачаруватись чимось, як колись. Вже є багаж власних чар. ))))

Саша сказав...

змінюється система цінностей, що тут ще скажеш

Дописати коментар