)))
А заголовок мав би би бути трохи іншим, а саме "Яких чоловіків я люблю". Але в такій формі він менш цікавий - насправді, це у світі перевороту не зробить, оце моє My Manifesto...
Я колись думала, що мені подобаються брюнети, потім була переконана, що мені подобаються високі синьоокі блондини (ця категорія зайняла величезний пляц мого життя, потім я вирішила, що нічого особливого в них нема... А потім я порозумнішала (принаймі, сподіваюсь) ))))) (дурень думкою багатіє).
А потім я зрозуміла, що очі (волосся, сантиметри) не грають ніякої ролі, і що головне - харизма. І що це харизма здатне мене здурити, а чоловіка зробити гарним. І не просто гарним - чарівним. Самоконтроль мене примушув триматись далі від харизматичних чоловіків (не завжди це вдавалось )))))
А по тому я навчилась боротись і не піддаватись чужій харизмі. І зрозуміла, що мені її мало. І що чоловік повинен щось вміти на всі сто. Я полюбила профессіоналів і почала зневажати лайдаків.
Кінець цієї "думки" невтішний - таке старе дрантя, як я, зацікавити важко. Що оточуючим може бути байдуже, але не так вже й байдуже старому дрантю )))
На закінчення пісенька у виконанні Контора Томаша - переможця мадярської версії "American Idol", котрий мене опівночі надихнув на ці виливи. Не красень, але яке харизма ;)
І текст хороший. Старі хіти завжди актуальні.
Доброї усім ночі! :)
3 коментарі:
Мда...Самокритичності тобі не бракує, насмішила отим "старим дрантям" (треба ж себе так обізвати!:)))
Файний блоґ. Це я так перейшов з "Мукачево-Берегсас-Ужгород", на початок. Гарно пишеш.
І дякую за комент.
О, дякую. )
Я переймаюсь тим, аби читачам не було нудно. )
Дописати коментар