Snapshot
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Кокон
Кокон - це я. А під баритон Олега Скрипки з мене вилізає новоспечена емігрантка. З великим запізненням, однак невідворотно. Ніколи себе не вважала емігранткою. З різних причин - з частих візитів в Україну, з безперервного спілкування з співвітчизниками, читання українських книжок і слухання радіостанції рідного міста ... і навіть з постійної присутності в холодильнику української ковбаси. Аж до недавнього часу. Я почала дивитись на наш нарід трохи іншими очами, відсторонено. І трохи з нерозумінням. І безмірно рада, що є ше вдома люди, котрі це нерозуміння розуміють. Та зовсім мене не тішить, що кожне зауваження, висказане мною, переважною більшістю сприймається з роздратуванням. "От ви собі там сидите, в теплі і достатку, і нічого пхатись до нашого смороду й болота". Комплекс? Звідки стільки злості?
Красивий хлопчик!
ВідповістиВидалити:)
ВідповістиВидалитиНе буду ніц казати, дітей і чоловіка не хвалю (аби не перехвалити).
Тай, не треба їх хвалити (ну, щоб не перехвалити ), люди самі все скажуть :-)))))) Більш ніж достатньо, просто любити своїх близьких!!!
ВідповістиВидалити