Ні, я не буду прибіднятись, що я писати не вмію. Я просто не вважаю, що виливи моїх життєвих історій і досвіду будуть комусь потрібні, або ж комусь цікаві. Хоча - досвіду є досить.
Але інколи жалкую, що в мене той досвід є. Я б була хорошим сценаристом мильних опер, серцеривних серіалів, на які саркастичні глядачі-коментатори плюються зі словами:"Такого у житті не буває!"
Буває, буває... Тільки пристрасті, котрі людей змагають, набагато легше описати, ніж пристрасті, переможені людьми. Вони відбуваються у душах, і часто набагато яскравіші, сильніші і болючіші. А написати про несказане і непрожите важче...
3 коментарі:
А Ти пиши.
Народна мудрість - то досвід, шо передається від покоління до покоління. Досвід є у багатьох, а писати вміють далеко не всі. То чого не використати свій хист і зробити корисну справу? Так сказать, внести свій вагомий вклад у мудрість народну! :)
Ти хочеш сказати, що вся народна мудрість походить з подібного досвіду? )))
Була б у цьому впевнена - писала б. Але поповнювати полиці літератури, котру ніхто не читає - не хочеться..
Саша правий вже в тому, що поки не буде написано, не дізнаєшся, чи це комусь цікаво і потрібно ;)
Треба спробувати, а кількох прихильних читачів уже маєш. І як казала Марія Дзюба на останній зустрічі, свого читача знайшла несподівано для себе. А починалось все з друзів, яким сподобались її твори, які просто порекомендували книгу своїм друзям і т.д.
Дописати коментар