Було і буде

Побачила на вулиці чоловіка, котрий був страшенно подібний на мою давню любов. Серце не тьохнуло. А колись би підламались коліна. Задумалась, чому так. Чому я байдужа, вірніше, чому збайдужіла. І зрозуміла, що я просто розчарувалась. Тобто ті почуття, що нами керують, насправді просто дитячі зачарування, більші і менші. Просто хтось зачаровується мильною бульбашкою, а хтось - картиною Да Вінчі.

"Кину курити у Новому році" - каже купа людей. Самообман. Хотіли б кинути - кидали б відразу, тільки б думка про необхідність відвідала голову. Те саме стосується похудання, заняття спортом ітд. "Нє вєрю" (с) В мене нема планів. Кидати курити не збираюсь (як курила свою цигарку в півроку, так і буду), худати - треба, але то я ще десять років тому планувала. (Думаю, двадцять років тому також). Вийшов з того пшик, то нащо списувати олівця, якщо того все-одно не буде? Є купа всякого такого невловимого. От на море хочу, але відпустка швидше, ніж у жовтні, мені не світить. На СлавськеРок планую привезти чеську групу, також не знаю, що з того вийде, бо тре бути курва чемною, аби мене пустили на тиждень. ) О, хочу навчитись на лижах їздити. Спроба номер два - остання була двадцять років тому. Неуспішна. Тоді мене вчили теперішні мої куми, але пити коньяк під ялинкою мені здавалось більш забавним. ))) Не можу сказати, що пиття коньяку стало менше забавним зараз, просто всти...

"Пофортунило з роботою", "не дуже добра робота", "незадоволена роботою", "не люблю свою роботу", "як добре тим, хто любить свою роботу" - такі фрази для мене завжди були дивними. Як можна ціле життя робити те, чого не любиш робити, тішитись тільки сумою, котру в результаті отримаєш? Я ціле життя робила тільки те, що люблю. І коли пішла на нову роботу, таку, що повністю відрізнялась від моїх попередніх, я дуже сумнівалась, що то буде "моє". Я, власне, навіть поняття не мала, скільки всього буде обносити нове заняття, побачила оголошення про конкурс на місце, подумала, що я б могла це робити, послала резюме, пройшла співбесіду і... виграла конкурс. А потім мене взяли сумніви. ) Поки що в мене пухне голова від нових інформацій, сумніви зменшуються, але з’являється азарт. І я задумуюсь, чи то мені "повезло", чи то може просто я така, що люблю роботу будь-яку, просто вмію навчитись любити те, що роблю? (Результати за тижд...

Отож... Що сталось у моєму 2010-ому. 1. Ми з чоловіком, нарешті, з'їхались. :) 2. Ми перебороли адаптацію його до нових умов життя, роботи і усього, з тим пов'язаного. 3. Ми знайшли йому нішу на торгу праці, де він непогано, на даний момент, тримається. 4. Я знайшла собі повноцінну роботу. 5. Мій Мартін, нарешті, захотів говорити. 6. Моя Ликера вилізла на 75 місце в республіці в загальноосвітніх змаганнях. І прочитала "20 тисяч льє під водою". 7. Моя Юля... гм, просто доросла? ) 8. Мій Улясик завагітнів, мого Улясика нудить, я тішусь. :) 9. Я перестала, я повністю перестала сваритись з мамою (теж подорослішала)? 10. Я стала активним шофером, вже активнішим, ніж мій чоловік, настільки активним, що приїхала сама звідси до Стрия. 11. Моє хоббі почало мене годувати. Ну, ще не марципанами, але все можливо... ))) 12. Я познайомилась з багатьма дуже цікавими людьми. 13. Я, нарешті, бачу своє найближче майбутнє, мабуть вперше, за все своє життя. З наступаючим усіх!

Милі дівчатка! Дуже часто читаю про пошук програмки, котрою можна переконвертувати .mdf у .iso та порівняння у складності. Не тре нічого конвертувати. Ваш комп'ютер можна просто обдурити. Просто переіменуйте оте .mdf у .iso та запишіть його за допомогою Disk Utility. Усьо.

Постпостскриптум... Знайшла цікаві подробиці відносин Ержебет Баторі з палатином Турзо. Судячи з того, що описував історик, можновладець був до графині серйозно, давно і безнадійно закоханий. І його "Вистачить одного слова - і все складеться інакше" набувають специфічного змісту. Це був натяк, однозначно. Але для чого коханій жінці демонструвати силу? Чому не продемонструвати ніжність? Є прояви почуттів слабістю, чи грубістю і вдаваною байдужістю приховуються вразливі місця? Взагалі - є потреба приховати вразливе місце слабістю? Чи навпаки це сила - вміння побороти власні почуття? Цікаво, як такий сильний чоловік бореться зі своїм бажанням добути саме цю жінку? І чи не жалкує, після того, як бажання перегорить, що був таким сильним у минулому? Питання без відповідей, мабуть. Чоловіки навряд чи будуть говорити про свої слабощі...

Вікна, вечірні вікна осель мене притягували змалечку, але мама вчила, що у вікна заглядувати негарно... Дуже довгий час я з цим боролась, відвертала погляд, опускала очі. Тепер перестала. Я розумію, що це певною мірою вуаєризм, але нічого з собою зробити не можу, і не хочу, бо маю надзвичайно тепле відчуття, коли бачу за вікнами затишок, родину, дітей, бабцю перед телевізором, сімейне чаювання, підліткову вечірку. То трохи як таблетка екстазі, ото підглядання. Думаю, чи б продовжувала підглядувати, якби бачила за вікнами страшні речі...