Наприклад те, що ми до сих пір не облишили старих радянських звичок - "пятілєтку за трі года", "мір, дружба, жвачка" кожною ціною. Пам"ятник Шевченку мусив стояти до приїзду Ющенка "как в стариє добриє врємєна".
Для чого Українська ініціатива поставила в Празі пам"ятник Шевченку, як гадаєте?
я собі так думаю, що без дозволу празької влади ніхто б танка на шевченка не поміняв?
щодо українського совка... давно вже полишив надію за свого життя щиро гордитися своєю країною -- не якимись сумнівними досягненнями на кшалт бразильської футбольної перемоги, а свідомою нацією і щирою владою... тож і розчарування не відчув.
А я розчаровуюсь чим далі більше. Особливо коли покидаю цю країну. На лицьову сторону сорочки вишили хрестиком демократичні європейські лозунги, а з рубу - то все та ж пліснява соціалістична косоворотка...
Щодо дозволу... Так, так просто поставити пам'ятник на якій завгодно (навіть найменшій) празькій вулиці неможливо. Але справа не в тому. Цей пам'ятник став пам"ятником четвертому чужинцю, котрий в Празі ніколи не був, і творчість котрого з Прагою ніяк не пов"язана.
4 коментарі:
йой, що саме ту гіркоту навіяло?
Наприклад те, що ми до сих пір не облишили старих радянських звичок - "пятілєтку за трі года", "мір, дружба, жвачка" кожною ціною. Пам"ятник Шевченку мусив стояти до приїзду Ющенка "как в стариє добриє врємєна".
Для чого Українська ініціатива поставила в Празі пам"ятник Шевченку, як гадаєте?
я собі так думаю, що без дозволу празької влади ніхто б танка на шевченка не поміняв?
щодо українського совка... давно вже полишив надію за свого життя щиро гордитися своєю країною -- не якимись сумнівними досягненнями на кшалт бразильської футбольної перемоги, а свідомою нацією і щирою владою... тож і розчарування не відчув.
Файно Вам...
А я розчаровуюсь чим далі більше. Особливо коли покидаю цю країну. На лицьову сторону сорочки вишили хрестиком демократичні європейські лозунги, а з рубу - то все та ж пліснява соціалістична косоворотка...
Щодо дозволу... Так, так просто поставити пам'ятник на якій завгодно (навіть найменшій) празькій вулиці неможливо. Але справа не в тому. Цей пам'ятник став пам"ятником четвертому чужинцю, котрий в Празі ніколи не був, і творчість котрого з Прагою ніяк не пов"язана.
Тому в мене виникла думка:"Навіщо?"
Дописати коментар