>Все частіше ловлю себе на думці, що мені дуже не вистачає людини, яка б була сильнішою за мене та змогла б зрозуміти мої слабкості.
Дуже нагадало мене саму, правда багато років тому, коли я ще дуже цікавилась психологією, займалась самоаналізом і старалась збагнути себе саму, знайти своє місце ітд.
У певний період я звинувачувала себе за невдачі у своїх стосунках з чоловіками. Чесно - з багатьма з них мені було просто нудно. Мабуть, я поводила себе... недостатньо по жіночому. Тобто, все оте типове "жіноче" не цікавило пріорітетно (чи стереотипно), як інших жінок.
Ні, я вмію спекти торт, зварити смачнющий холодець - більше того, я люблю варити, як і одягатись, малюватись, маю усілякі жіночі слабощі... але мені цього не вистачає.Маю більші потреби.
І я не хочу аби їх хтось задовільняв. Вистачить не заважати.
Тільки мої чоловіки чомусь дуже нервувались. Я тепер розумію, чому. Старий стрийський знайомий діагнозував це одним реченням:"Ти їх переростаєш".
Alors, retournons a nos moutons. Тобто до сили.
Попри свою вибагливість я була той, хто збирав сили у пошуках виходів з ситуацій, хто їх шукав, аби витримати чергову кризу. Я була тим, хто знайшов сили піти - тоді, коли співжиття перетворювалось у співіснування.
Наша внутрішня сила може одного дня перетворитись у слабкість.
Не марнуй часу, Іріс. Не шукай сильнішого, навчись жити із своєю силою. Ті "слабші" можуть виявитись сильнішими саме тому, що мають свої слабкощі - просто вони цього не приховують. "Сильний" не означає "надійний".
А слабкі ми всі. Просто дехто це майстерно приховує. )
4 коментарі:
" Дуже нагадало мене саму, правда багато років тому, коли я ще дуже цікавилась психологією, займалась самоаналізом і старалась збагнути себе саму, знайти своє місце ітд."
Un.Known .
... Цікаво коли це відбулось, пізнання себе і свого місця ??? ...
Я ще не знайшла свого фундаминту в тому житті , самоаналіз допомагає проводити хоч якісь паралелі. А питання внутрішньої сили стоїть так гостро , бо життя показало як важко бути сильною без будь-якої підтримки. Був етап , коли я свідо відмовлялась від допомоги, не давала до себе наблизитись ... я дуже добре запам"ятала той час і більше такого пережити не хочу.
В якомусь плані, можливо, то не пошуки сильнішого, а скоріше однодумця.
P.S. Я не вважаю себе сильною, просто не хочу бути слабкою :-)))
Коли це відбулось... поетапно.
Почалось з народженням старшої дочки, а далі було ще декілька "віх", щасливих, приємних, і не дуже.
Я не можу сказати, що пізнання себе вже закінчилось, просто вже стільки сюопризів не буває. )
А з твоїми словами, що сильною без підтримки бути важко я погоджуюсь. Не треба при цьому фанклубу, вистачає по голові погладити, або просто доброго слова.
Недавно, до речі, усвідомила, що чим далі, тим більше оточую себе людьми, котрі мало вживають "Я". Коли є багато "Ми" - відчуваєш лікоть, котрий тебе підтримає.
Тільки треба бути обережним, аби оце "Ми" справді працювало, а лікоть під дихало не дав у важку хвилину.
На завершення моя улюблена фраза: "Фройд би з того багато вичитав" )
ВІдчуття Iris як про мене , а Ваше
..."Не шукай сильнішого, навчись жити із своєю силою. Ті "слабші" можуть виявитись сильнішими саме тому, що мають свої слабкощі - просто вони цього не приховують. "Сильний" не означає "надійний".
мене здивувало, шокувало і вказало шлях ,
бо якщо чесно приховувати свою "сильність" якось нечесно і проти себе.А як же бути...мабуть Ви праві.Дякую,так мудро.
До Un.Known. Цитуючи : "На завершення моя улюблена фраза: "Фройд би з того багато вичитав" )
Хі...хі, Фройд би з цього цілу книгу написав, може й не одну :-))))))
Дописати коментар