середу, 17 лютого 2010 р.

Ковзанка



Сто років цього не робила. (Ні, на ковзанці ми були минулого року, а от на замерзлому ставку, як на ковзанці - ні).

І знаєте, особливе відчуття, коли навколо замість мантинел стадіону - замерзлі камиші, над головою - вербове гілля разом із сосновим.

Накатались так, що ледве додому дійшли. А так плакав Мартин, бо в нього ше немає ковзанів... :) :(



Подібні дописи:



5 коментарі:

tivasyk сказав...

шкода хлопчину — невже ж не можна було десь позичити ковзанів, щоби *усі разом* мали радість?

duncan сказав...

симпатичний малюк :-)

un.known сказав...

Весь в маму... ;)

А позичити... от в тому й біда, що нема в кого. Нічо, купимо свої власні... наступної зими.

duncan сказав...

як ви вважаєте: що є ліпше для дитини -- ковзани чи комп’ютер?..
бо я своїй купив комп’ютер...

un.known сказав...

Не знаю. В моїх дівок є і ковзани, і комп’ютери...

Але першими були ковзани...

А в Мартина ще нема наразі ніц. ))))

Дописати коментар