Юрасик :)

Хм... З чого б почати... Юрасик - людина, з котрою я спілкуюсь останнім часом дуже багато. Чому? Ммммм... Маємо одне спільне захоплення, мабуть. Хоча мені інколи здається, що в мене це збочення.

Юрасик - один з небагатьох людей, хто вміє мене дуже роздратувати,і дуже швидко, в рекордному часі. Або розсмішити. Або перше і друге,відразу. Взагалі, ми з ним не розуміємо один одного, а якщо так, то стається це дуже рідко. Інколи проходить дуже багато часу, поки ми незрозуміємо, що говоримо про ті ж речі різними словами. А інколи мені здається, що я помилково йому не тою мовою написала... хоча він все одно каже, що я українською не розмовляю.

Його улюбленим запитанням є:"Оля, ти можеш нормально сказати?", після чого я вдивляюсь у написане мною речення, і шукаю, що я написала ненормального. Ще зовсім недавно я впадала у відчай, тепер вже звикла:) Досконалий "фізик-сухар" не може зрозуміти моїх ліричних відступів.

Юра володіє ненавязливою харизматичністю. Думаю, зустріти його десять років тому, він би міг стати моїм ідолом, і я б цінувала кожний погляд, котрий би він (можна й не хотячи) подарував. На щастя, мені саме стільки, скільки є :) Підозрюю, про цю свою властивість він знає. Цікаво, чи користується. ;)

Також, думаю, Юра знає собі ціну. І це тішить, бо багато таких, що прикривають власний страх, лінь і нерішучість своєю нібиневпевненістю в собі.

А взагалі в нього капризний жіночий характер. І поводить себе інколи відповідно. І тільки через мою повагу до його світлої, розумної, голови, а ще моє безмежне терпіння наразі стримує мене щоб не післати його інколи в... сад, або не поставити його в ігнор у списку контактів :)

А ще... Інколи він мене дуже дивує тим, що вміє бути зовсім іншим... Ховаються одне за одним оті його "Я"...

Подібні дописи: