Книжки, книжечки...

Останнім часом не можу знайти нічого "для душі". Це не означає, що не можу знайти чогось сопливо-плаксивого, найплаксивіше, що я читала, були "Віднесені вітром" в тринадцять років,  потім мене любов до Червоної Бібліотеки перейшла. Навіть не можу визначитись, про що я б хотіла читати - як і у всьому іншому,і при виборі книги піддаюсь першому враженню,
тобто мене мусять захопити вже перші рядки... не стається

І облюбеною книгою в мене вже роки залишається "Фієста". От такий я консерватор.

Помітила, що перестала звертати увагу на книги, в яких багато діалогів. Враження чомусь, що ситуації змодельовані, і втрачається можливість їх розглянути з точки зору конкретної людини. Тому більше люблю щось на зразок монолога, або роздумів... або автобіографії.

Тому підгодовую свій мозок віршами (ніколи не завадять), інколи його 
піддурюю якимись псевдоінтелектуальними статтями,  котрі відразу забуваю і безуспішно риюсь в бібліотеках...

А що читаєте ви?

Подібні дописи: