Харизматична і весела, вона дуже гарно плаче... такий горох я бачила хіба у своєї Луцінки. Але сміється вона також дуже гарно... безпосередньо, як сміються діти.
А поряд з тим в ній дуже багато сексу, не того, голівудського, але природнього, котрий підкреслює її жіночність. І впевнена, якби їй повісити на шию низку з скальпів жертв того сексапілу, то назбирались би такі коралі, що шия б не витримала.
Балакуча співрозмовниця, вона вміє довго і терпляче слухати. Сприймає всі мої біди як свої і радіє моїм радощам. Є єдиною людиною, якій я можу звірити всі свої таємниці.
Вона розумна і її голівонька повна речей, котрі я не розумію. Але вона цим не хизується. Її ноблеса не заважає їй бути простою, як двері.
Вона - мій лікар, мій радник, моя сповідниця, мій азиловий дім, куди я втікаю, мій щит і меч,
мій психолог, моя верба, коло котрої я можу мовчки сидіти, а вона не скаже, що їй нудно.
Вже майже рік ми носимось у просторі між континентами. Щодня... Кохана коза, посилаю тобі ще один, стотисячний цьом.
3 коментарі:
Поки прочитала встигла і посміятись і заплакати. Цьом, коза!
Ти напевно говориш про ті сльози в Магніті в лейді'с рум. Май на увазі, що то були сльози з великим вмістом текіли, тому такі великі. :-)
Оля, тобі не надоїло ше ото "речей, котрі я не розумію"? :)
Ні, Юра, не набридло, я їх просто не помічаю, на жаль...
Дописати коментар